Ухвала суду № 71605898, 15.01.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

"15" січня 2018 р. Справа № 914/3224/16

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н, б/д,

на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2017, суддя: Крупник Р.В., м. Львів, (повний текст рішення складено – 07.11.2017),

за позовом Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Скай Проект”, м. Одеса,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Нарнія-Трейд”, м.Львів,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 скаржнику - Львівській міській раді, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України повернуто апеляційну скаргу б/н б/д з додатками.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що скаржником, за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 609 від 07 листопада 2017 року оплачено судовий збір у розмірі 3980,00 грн., однак не за реквізитами Львівського апеляційного господарського суду, а на рахунок Трускавецького міського суду Львівської області (отримувач коштів: ГУДКСУ у Львівській області м. Львова – 31218206780006).

09.01.2018 до Львівського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Львівської міської ради б/н, б/д, на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2017 у справі №914/3224/16.

Вказана апеляційна скарга надійшла з пропущенням строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з клопотанням про його поновлення, яке міститься в тексті апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вказує на необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, які вказувались в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та від 05.12.2017, якими апеляційна скарга за правилами ст. 97 ГПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 поверталась без розгляду.

Апеляційним судом встановлено, що перебіг строку апеляційного оскарження розпочався за правилами ст. 93 ГПК України в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017.

При цьому, зважаючи на недоліки, які викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017, повторно апеляційна скарга подана заявником 13.12.2017 (вбачається з відбитку на першій сторінці апеляційної скарги), а тому сплив строк на оскарження цього рішення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції від 15.12.2017, за змістом якого, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку на апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції слід визнати поважними, клопотання скаржника про відновлення строку на подання апеляційної скарги – задоволити, а строк апеляційного оскарження – поновити.

Окрім того, за вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом першим частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви Львівською міською радою сплачено 3600,00 грн. судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, апелянтом мало бути сплачено 5400,00 грн. судового збору (3600,00 грн. / 100 * 150%), натомість останнім сплачено 3980,00 грн. згідно квитанції №ПН420327 від 13.12.2017, що на 1420,00 грн. менше встановленого законом розміру.

Отже, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги Львівської міської ради б/н, б/д, на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2017 у справі №914/3224/16 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

відновити Львівській міській раді строк на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2017 у справі №914/3224/16.

Залишити без руху апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н, б/д, на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2017 у справі №914/3224/16.

Апелянту протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом здійснення доплати судового збору в розмірі 1420,00 грн. за подання апеляційної скарги,

Надати суду належні докази доплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Дата підписання ухвали 15.01.2018.