Рішення № 7159936, 10.12.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-767-1/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Костюк Ю.В., Настевич К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь майнової шкоди в сумі 55320 грн.86 коп., моральної шкоди в сумі 10000 грн., судових витрат по справі в сумі 591 грн. 70 коп., посилаючись на те, що 23.05.2008 р. в м. Києві по вул. Козацькій з вини водія ОСОБА_2, який керуючи автомобілем “Мерседес”, д/н НОМЕР_3, сталось зіткнення з її автомобілем “Опель”, д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 В результаті зіткнення її автомобіль був пошкоджений і матеріальні збитки складають 55320 грн. 86 коп., що складаються з вартості відновлюваного ремонту в 53650 грн. 56 коп., вартості послуг евакуатора пошкодженого автомобіля з місця ДТП в 420 грн., вартості витрат за стоянку автомобіля в 750 грн., вартості послуг експертної установи в 500 грн. Крім того, внаслідок пошкодження її автомобіля їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн., бо перенесла сильне душевне страждання, приниження гідності, ділової репутації. Тому, при ситуації, коли шкода не відшкодована, вона вимушена була звернутися до суду з позовом.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила і просить стягнути на її користь з: ТОВ «Євротранс» майнову шкоду в розмірі 45901 грн. 19 коп., що складається з: вартості відновлюваного ремонту в 69139 грн. 49 коп. відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження ТОВ «Укравтоекспертиза Стандарт» №2152 від 5.09.2008 р., вартості послуг евакуатора пошкодженого автомобіля з місця ДТП в 420 грн., вартості витрат за стоянку автомобіля в 750 грн., вартості послуг експертної установи в 500 грн., судових витрат по справі в 591 грн. 70 коп., з яких вона отримала 25500 грн. від страхової компанії, а також просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в 10000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що хоч і є його вина у пошкодженні автомобіля ОСОБА_1 під час ДТП, але автомобіль «Мерседес», яким він керував у момент ДТП, належав ТОВ «Євротранс», з яким він перебував у трудових відносинах, тому він не може відповідати перед позивачем по справі, заподіяння якій майнової та моральної шкоди ще й не не підтверджується у встановленому законом порядку. В подальшому відповідач ОСОБА_2 подав заяву про слухання справи без його участі, тому суд, враховуючи думку учасників судового розгляду, матеріали та обставини справи, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Представник притягнутого до участі в справі в якості співвідповідача ТОВ «Євротранс» позовні вимоги не визнала, пояснивши, що ЗАТ «Страхова компанія «Еталон», яким було застраховано автомобіль підприємства «Мерседес», виплатило по страховому випадку ОСОБА_1 25500 грн.у вересні 2008 р. З цього періоду часу ОСОБА_1 не зверталась до підприємства за відшкодуванням будь-яких збитків або різниці між страховим відшкодуванням та спричиненою шкодою, ще у вересні 2008 р. ОСОБА_1 могла придбати запасні частини для ремонту автомобіля та відновити його, тому збільшення витрат на ремонт з врахуванням зростання курсу долара США, на чому наполягає позивач, не відповідає закону. ОСОБА_1 надавала згоду по заяві від 26.05.2008 р. про оцінку майна ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», вказаний експертний висновок не оспорювала. Тому і нести додакові витрати не було необхідності. Позовні вимоги щодо стягнення витрат по справі є безпідставними, бо не підтверджуються документально відповідно до вимог закону.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, належним чином про час, місце слухання справи повідомлявся, тому суд, враховуючи думку учасників процесу, матеріали та обставини справи, вважає за можливе без його участі вирішити спір.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, зясувавши обставини справи, заслухавши показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2008 р. в м. Києві по вул.Козацькій сталася дорожньо-транспортна пригода з участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем “Мерседес”, д/н НОМЕР_2, що належить ТОВ „Євротранс”, з яким він перебував в трудових відносинах, та водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 “Опель”, д/н НОМЕР_1 був пошкоджений. Зіткнення атвотранспортних засобів сталося з вини водія ОСОБА_2, який, рухаючись на автомобілі “Мерседес”, д/н НОМЕР_2, не виконав вимогу дорожнього знаку «Дати дорогу», внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Опель”, д/н НОМЕР_1, чим порушив п.2.1 дод.2 Правил дорожнього руху.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджується, крім пояснень сторін і їх представників, копією постанови судді Голосіївського райсуду м.Києва від 11.06.2008 р. про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, і накладення на нього штрафу на користь держави в розмірі 68 грн. (а.с.5).

Тому, при ситуації, коли ОСОБА_2 постанову про визнання його винним у скоєнні ДТП не оскаржував, погодившись з постановою судді, та визнаючи себе винним у ДТП, то ТОВ „Євротранс”, якому належить автомобіль „Мерседес”, і з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, повинно нести цивільну відповідальність перед позивачем за заподіяну їй шкоду у звязку з пошкодженням автомобіля.

Згідно ст.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Матеріальна шкода, яка заподіяна позивачу внаслідок пошкодження її автомобіля, складає 32079 грн. 74 коп., що підтверджується звітом №1844 про оцінку майна ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон» від 3.08.2008 р. (а.с.78-81).

Автомобіль ТОВ «Євротранс» «Мерседес», д/н НОМЕР_3 був застрахований в ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» відповідно до поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/7397924 від 16.08.2007 р. Після ДТП ТОВ «Євротранс» звернулося до ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» для відшкодування шкоди, завданої третій особі внаслідок ДТП. З заявою про виплату страхового відшкодування до вказаної страхової компанії звернулася і ОСОБА_1 З метою визначення розміру спричиненої шкоди та розміру страхової виплати на замовлення ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» була проведена експертиза пошкодженого автомобіля «Опель», д/н №АА 5882ВО та складено звіт №1844 від 3.08.2008 р., який був зроблений ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 32079 грн. 74 коп. ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»

виплатило страхове відшкодування ОСОБА_1 4.09.2008 р. в розмірі 25500 грн., що є максимальною сумою по полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/7397924. Різниця між визначеною експертним висновком спричиненою шкодою та страховою виплатою складає 6579 грн. 74 коп. Тому ця сума підлягає стягненню з ТОВ «Євротранс» на користь ОСОБА_1

Суд не погоджується з позицією ОСОБА_1 по розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ТОВ «Євротранс», виходячи з вартості проведеного ремонту автомобіля ФОП ОСОБА_4 у 69139 грн. 49 коп., бо такий ремонт проведений, як це вбачається з акту здачі-прийому робіт від 5.08.2009 р. та рахунку-фактури №ОВ-0000350 від 5.08.2009 р., лише 5.08.2009 р. і ніщо не заважало позивачу по справі провести ремонт автомобіля після отримання страхового відшкодування від страхової компанії у вересні 2008 р., а не по новим розцінкам станом на 5.08.2009 р., по яким ЗАТ «Євротранс» не можна зобовязувати відшкодовувати матеріальну шкоду. ОСОБА_1 з моменту отримання 4.09.2008 р. страхового відшкодування в 25500 грн. не зверталась до відповідачів по справі за відшкодуванням будь-яких збитків або різниці між страховим відшкодуванням та спричиненою шкодою. Крім того, вищевказані документи ФОП ОСОБА_4 не свідчать про отримання останньою від ОСОБА_1 69139 грн. 49 коп., а лише підтверджують факт відпуску запчастин, виконання ремонтних робіт. Тому, суд критично відноситься і до показань свідка ОСОБА_4 про вартість ремонту пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 і проведення розрахунків між ними.

Сторони, їх представники на пропозицію суду щодо призначення судово-автотоварознавчої експертизи для визначення розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля позивача по справі з метою усунення протиріч відмовились від оплати експертизи. Як розяснено в п. 20 постанови №8 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Тому суд діє в межах наданих доказів відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині витрат за стоянку автомобіля в сумі 750 грн., бо товарний чек на суму 750 грн. не містить дати, коли був виписаний, не містить даних про термін, за який здійснювалася оплата, не містить даних за стоянку якого автомобіля був виписаний, не містить відомостей кому був виписаний, не містить підпису особи, яка його підписала (а.с.10).

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині витрат за евакуацію транспортного засобу на суму 420 грн., бо квитанція до прибуткового касового ордеру №15/35 від 22.07.2008 р. не містить відомостей, який саме автомобіль підлягав евакуації, ордер виписаний був через місяць після ДТП (а.с.6).

Не підлягають задовленню позовні вимоги в частині витрат на проведення експертизи в сумі 500 грн., бо за письмовим погодженням з ОСОБА_1 страховою компанією «Еталон» було проведено експертизу транспортного засобу за рахунок страхувальника ЗАТ «Євротранс», яке сплатило 500 грн. Отже суд вважає, що не було необхідності повторно ОСОБА_1 проводити експертизу та нести по ній витрати. Між іншим, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Опель» в результаті його пошкодження по цьому звіту №2152 від 5.09.2008 р., оцінена ще в меншому розмірі ніж ТОВ «ЕАК «Легіон», і дорівнює 29187 грн. 71 коп. (а.с.9, 102).

Тому, позивачу відповідачем по справі ТОВ «Євротранс» повинна бути відшкодована сума матеріальної шкоди в розмірі 6579 грн. 74 коп. (32079 грн. 74 коп.-25 500 грн.) відповідно до правил ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України.

Таким чином, коли автомобіль позивача отримав пошкодження, позивачу матеріальна шкода не відшкодована в повному обсязі, то її позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди є обгрунтованими.

Суд погоджується з обранням способу відшкодування шкоди, обраним позивачем, що є її правом, і котрий є найбільш доцільнишим, виходячи з обставин справи, коли автомобіль вже відновлений і позивач понесла на це матеріальні витрати, та враховуючи страхове відшкодування, виплачене страховою компанією, й оцінку дослідження про заподіяну матеріальну шкоду, проведену ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон» по замовленню страхової компанії «Еталон».

Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача по справі ОСОБА_2, виходячи з того, що відповідно до ст. 1172 ЦК України за шкоду, завдану працівником юридичної особи під час виконання ним своїх трудових обовязків, відшкодовує ця юридична особа. Однак, ОСОБА_1 не предявляє вимог про відшкодування моральної шкоди до ТОВ «Євротранс», а предявляє до його працівника.

Крім того, відповідно до правил ст.ст. 23, 1167 ЦК України підтверджень заподіяння моральної шкоди не вбачається і вона залишилась недоведеною в ході розгляду справи.

В силу ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача ТОВ «Євротранс» підлягають стягненню судові витрати по справі в сумі 95 грн.80 коп., що складаються з сплаченого при подачі позову до суду судового збору, витра на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( 65 грн. 80 коп.+30 грн.), виходячи з суми задоволеного позову в частині заподіяної матеріальної шкоди, що підтверджується відповідними квитанціями від 26.12.2008 р. (а.с. 1, 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166, 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євротранс” (код ЄДРПОУ 32276301, р/р 260033019101 в ВАТ «Банк Богуслав» м. Києва, МФО 380322) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 6579 грн.74 копійок, судові витрати по справі в сумі 95 грн. 80 коп., а всього 6675 гривень 54 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскараження.

Суддя