Постанова № 71599306, 15.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" січня 2018 р. Справа № 817/1107/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: пред. позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2017року задоволено позов ОСОБА_4.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.06.2017 №0003621309, №0003631309, №0003641309 в повному обсязі.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового та митного законодавства, що призвело до несвоєчасної та в не повному обсязі сплати митних та податкових платежів при переміщенні через митний кордон України товару (автомобіля) з поданням митної декларації, а зокрема було встановлено заниження числових значень складової його митної вартості у зв'язку з чим позивачем занижено грошове зобов'язання з мита, податку на додану вартість та імпортного збору на товари.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.07.2015 декларантом ПП «Альянс Авто-Брок» ОСОБА_5 подано до митного оформлення декларацію ІМ40ДЕ 204050001/2015/009849, якою заявлено до митного оформлення ввезений громадянином України ОСОБА_6, за дорученням громадянина ОСОБА_4 транспортний засіб, а саме вантажний автомобіль марки «Opel», модель «Vivaro», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна - G9UB6 (маркування), тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна - 2464 см3, маса у разі максимального завантаження - 2,700 т, тип кузова - фургон, в наявності стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині декоративне оздоблення та ознаки комфорту, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010.

Для митного оформлення названого транспортного засобу позивачем було подано митному органу наступні документи:

1. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.10.2010року НОМЕР_4 від 13.10.2010року;

2. рахунок-фактура № 110388 від 16.07.2015р;

3. договір про здійснення декларування транспортних засобів №222 від 21.07.2015року;

4. сертифікат відповідності виданий 20.07.2015 за №UA1.193.0049721-5;

7. акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 21.07.2015.

Митна вартість, ввезено транспортного засобу заявлена декларантом (позивачем) у розмірі 95039,36грн. (або 3975 євро).

За наслідками митного оформлення транспортного засобу позивач сплатив: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (код платежу - 121) 10% - 9503,94грн.; додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України фізичними особами (код платежу - 122) 5% - 4751,97грн.; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (код платежу - 128) 20% - 22094,70грн.; акцизний податок (код платежу - 185) - 1178,25грн. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

В ході документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою документальну невиїзну перевірку дотримання фізичною особою - громадянином ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів з поданням митної декларації від 21.07.2015 №204050001/2015/009849, результати якої відображені в акті від 02.06.2017 №286/17-00-13-09/НОМЕР_1.

Зокрема в ході названої перевірки відповідачем встановлено, що порушення позивачем статті 49, частини 1 статті 51, 52, частини 2 статті 53, статті 257, частин 1,2 статті 270, частини 1 статті 272, частини 2 статті 277, статті 278, статті 289 Митного Кодексу України; статей 1,3 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 18 грудня 2014 року №73-VІІІ; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України.

Суть виявленого порушення полягає у невідповідності відомостей заявленої у декларації №204050001/2015/009849 від 21.07.2015 митної вартості імпортованого громадянином України ОСОБА_4 транспортного засобу та відомостей щодо фактичної митної вартості такого товару, наданої уповноваженим органом іноземної держави. Так, в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» вказаної МД зазначено суму 3750 євро (89659,77 грн. по курсу НБУ на день пред'явлення товару до митного оформлення), заявлена митна вартість становить 95039,36 грн. (3975 євро).

Однак, відповідно до документів, надісланих митними органами Австрійської республіки (рахунок від 16.07.2015р. №110388, угода про купівлю), вартість транспортного засобу марки «Opel», модель «Vivaro», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3, складає 5400 євро, що становить 129110,07 грн. на дату митного оформлення автомобіля.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 16.06.2017 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0003621309, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів" в сумі 11754,39грн., в тому числі за основним платежем на 7836,26грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3918,13;

№0003631309, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "мито на товари, що ввозяться громадянами" на 4258,84грн., в тому числі за основним платежем на 3407,07грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 851,77грн.;

№0003641309, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України фізичними особами" на 2129,41грн., в тому числі за основним платежем на 1703,53грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 425,88грн.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні у справі докази та положення законодавства, колегією суддів враховано, що згідно з ч.1 ст.351 Митного кодексу України, що відповідач вправі здійснювати документальні невиїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Така перевірка проводиться, зокрема, у разі, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на лист ДФС України від 29.03.2017р. №7862/7/99-99-20-02-01-17 від митних органів Австрійської Республіки надійшов рапорт (а.с. 111-120) вих. №700000/100403/2017 проведеного розслідування -перевірки підприємства Lease-Car HG Autohandels GmbH на предмет продажу автомобіля автомобіль марки «Opel», модель «Vivaro», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 ).

Відповідно до обумовленого рапорту автомобіль марки «Opel», модель «Vivaro», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 було продано на підставі угоди про купівлю, укладеної між громадянином ОСОБА_4 та фірмою Lease-Car HG Autohandels GmbH, шляхом виставлення рахунку від 16.07.2015р. №110388 за ціною продажу 5400 євро. В ході перевірки було встановлено, що з боку покупця 1607.2015року відбулася оплата купівельної ціни у розмірі 5400євро готівкою (вхідний касовий документ №236). Зазначене придбання обліковане в касовому журналі за поточним номером 114383.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Відповідно до ч.4, 5, 10 ст. 58 Митного Кодексу України під митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з п.1 ч.1 ст.51 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з п.11 ч.3 ст.335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема, у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відтак, до митного оформлення названого транспортного засобу декларант зобов'язаний був надати повну інформацію щодо всіх числових значень складових митної вартості, пов'язаних із імпортом на митну територію України зазначеного транспортного засобу. Однак, позивач в супереч обумовлених положень не виконав покладеного на нього обов'язку та не надав митному органу інформації стосовно фактично сплаченої суми за придбаний транспортний засіб у складі ціни його придбання.

Статтею 352 Митного Кодексу України встановлено, що отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення можуть бути використані посадовими особами органів під час проведення перевірок

Також нормами підпункту 2 частини 2 ст. 351 МК України передбачено, що підставою для проведення невиїзної документальної перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відтак, документи отримані від митних органів Австрійської Республіки, свідчать про те, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є недостовірними оскільки, позивачем не включено до митної вартості фактичну вартість транспортного засобу сплачених позивачем готівкою у розмірі 5400євро.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджуються обставини з приводу того, що позивач в порушення ч.10 ст. 58, ч. 2 ст. 52 Митного Кодексу України до митного оформлення в Україні декларантом надав не повну інформацію щодо числових значень митної вартості, пов'язаної з імпортом названого транспортного засобу, а як наслідок до Державного бюджету не сплачені платежі у повному обсязі.

Згідно ст. 272, ч.1 ст. 377 МК України, п.п. в) п. 185.1 ст. 185 ПК України, ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та ПДВ (відповідно).

Відповідно до ст. 282 МК України та вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" від 19.09.2013року №584-УІІ для товарів за кодом 8703249010 ставка мита складає 10%.

Пунктом 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна вартість, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом України до цієї валюти на день подання митної декларації до митного оформлення.

Ставка ПДВ згідно ст. 193 ПК України становить -20%.

Відповідно до п. 2 ст.1 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 №73-VIII (який був чинний на дату подання декларації) з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, справляється додатковий імпортний збір.

Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України. Для товарів, що класифікуються у товарних позиціях групах 25-97 згідно УКТЗД ставка збору складає 5%.

Водночас, колегією суддів відхиляються доводи позивача стосовно недопустимості винесення оскаржуваних рішень, оскільки митна вартість визначалась у даних правовідносинах митним органом за 6 методом, оскільки наявність зазначених обставин не звільняє позивача від обов'язку сплати митних платежів, зборів та податків обрахованих від фактично сплаченої ціни за придбаний транспортний засіб. Окрім того, з матеріалів справи та наданих суду пояснень представника позивача наданих суду апеляційної інстанції слідує, що первинно позивачем визначалась митна вартість за ціною договору, яка була значно меншою ніж та, що була визначена митним органом за наявною у митного органу інформацією за резервним 6 методом. На час прийняття митним органом рішення про визначення ціни за резервним методом, митний орган не володів інформацією щодо ціни транспортного засобу, яку фактично сплатив позивач. Така інформація була надана митними органами Австрійської республіки після митного оформлення транспортного засобу.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснено донарахування за платежами: ввізне мито - 3407,07грн.; додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України фізичними особами - 1703,53грн.; податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 7836,26грн. та винесено податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.06.2017 №0003621309, №0003631309, №0003641309.

Враховуючи обумовлене, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" вересня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст постанови виготовлено "16" січня 2018 р.