Постанова № 71599269, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Алфьоров А.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 592/11938/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017, суддя Алфьоров А.М., м. Суми, по справі № 592/11938/17

за позовом ОСОБА_2

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просив:

- визнати незаконним рішення № 3635 від 20.07.2017 р. Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову у призначенні пенсії при досягненні 50-річного віку ОСОБА_2;

- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити пенсію при досягненні 50-річного віку ОСОБА_2 з дати подання ним заяви про призначення пенсії.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017р. по справі № 592/11938/17 позов задоволено. Визнано незаконним рішення № 3635 від 20.07.2017 р. Сумського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову у призначенні пенсії при досягненні 50-річного віку ОСОБА_2. Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити пенсію при досягненні 50-річного віку ОСОБА_2, з дати подання ним заяви про призначення пенсії.

Відповідач, Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування незгоди з постановою суду посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, та зазначає, що Управління не має законних підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вважає. що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017р. по справі № 592/11938/17, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить копія посвідчення серії А №22457 від 01.06.2016 року (а.с. 4).

Після досягнення 50 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки в період з 25.10.1984 року по 28.11.1986 року він проходив дійсну строкову військову службу у Радянській армії в військовій частині № 222013, що дислокувалась у м. Бобруйськ у Білоруській РСР; у період часу з 03.05.1986 року по 03.05.1986 року в складі сформованої зведеної роти він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у вигляді виконання робіт по створенню 30-ти кілометрової зони відчуження в населених пунктах Довдяди, Угли, Гдень, Дроньки, Молочки, Борщовка, Радин. Зведена рота повернулась по місцю дислокації у м. Бобруйськ 07.05.1986 року.

Листом № 5390/04-17 від 29.06.2016 року відповідач повідомив, що рішенням від 22.06.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статусу і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з посиланням на те, що архівна довідка № 4/3589 , видана Центральним архівом Міністерства оборони Республіки Білорусь, не може слугувати підтвердженням його роботи у зоні відчуження (а.с. 12-13, 39).

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в призначенні йому пенсії із зниженням пенсійного віку, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, з дати подання ним заяви про призначення пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.

Згідно з п. 2 ч. 3 статті 55 зазначеного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія А №22457 від 01.06.2016 року (а.с. 4). У вказаному посвідченні зазначено, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посвідчення перереєстроване.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, вказане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), видане на ім'я ОСОБА_2, відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", підтверджує право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі й на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.

Крім того з матеріалів справи встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 20.04.2017 року, яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 3635 від 22.06.2016 року "Про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області переглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі ст. 72 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Даними рішеннями встановлено факт прийняття участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у вигляді виконання робіт по створенню 30-ти кілометрової зони відчуження в населених пунктах Довдяди, Угли, Гдень, Дроньки, Молочки, Борщовка, Радин.

Зі змісту вищевказаних рішень встановлено, що в період часу з 25.10.1984 року по 28.11.1986 року ОСОБА_2 проходив дійсну строкову військову службу в Радянській армії в військовій частині № 222013, що дислокувалась у м. Бобруйськ у Білоруській РСР. У період часу з 03.05.1986 року по 03.05.1986 року у складі сформованої зведеної роти він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у вигляді виконання робіт по створенню 30-ти кілометрової зони відчуження в населених пунктах Довдяди, Угли, Гдень, Дроньки, Молочки, Борщовка, Радин. Зведена рота повернулась по місцю дислокації у м. Бобруйськ 07.05.1986 року, про що свідчили архівні довідки № 4/3589 від 11.03.2016 року, № 4/6318 від 26.04.2016 року (а.с. 6-9), які містять вичерпну інформацію про перебування позивача в зоні відчуження, а також зазначено, що згідно довідки військової частини № 222013 за № 76 позивач дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04 травня 1986 р. (наказ №107 від 05.05.1986р.).

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявность у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, з дати подання ним заяви про призначення пенсії.

Довід апеляційної скарги, щодо незастосування до позивача ст. 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, колегія суддів не приймає, оскільки згідно ч. 1 ст. 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017р. по справі № 592/11938/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017 по справі № 592/11938/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 15.01.2018.