Рішення № 7159914, 02.12.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-1700-1/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі:головуючого Морозова М.О.

при секретарях Настевич К.О., Слепець Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення банківського вкладу, процентів за користування банківським вкладом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення належної йому суми банківського вкладу (депозиту) в розмірі 26543 грн. 55 коп. та відсотків, нарахованих за користування банківським вкладом (депозит) в розмірі 1555 грн. 52 коп., а всього на загальну суму 28099 грн. 07 коп., судових витрат по справі. При цьому, посилається на те, що 27 жовтня 2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір №34058 про банківський вклад (депозит) "Стандарт" у національній валюті з виплатою процентів щомісячно, строк дії якого закінчився 27.01.2009 р., і ним було передано грошові кошти в розмірі 26543, 55 грн. Відповідно до п.п.1.3 договору процентна ставка за користування банківським вкладом складає 23 процентів річних. Відповідно до п.п. 3.2.3. договору банк зобов'язується після закінчення строку, на який був залучений банківський вклад (депозит), повернути вкладнику суму банківського вкладу (депозиту) та нарахованих процентів. 27 січня 2009 р. він подав заяву до відповідача по справі про повернення розміщеного ним вкладу в сумі 26543, 55 грн. з відповідними процентами в сумі 1555, 52 грн., але відповідач відмовився від розірвання договору та повернення коштів, з гарантуванням повернення вкладу не пізніше 27 березня 2009 р. Однак 23.03.2009 р. йому було направлено листа про призначення тимчасової адміністрації в банку та введення мораторію на повернення банківських вкладів. Оскільки відповідач на 27.01.2009 р. прострочив виконання грошового зобов'язання, то повинен сплатити суму банківського вкладу 26543, 55 грн. з відповідними процентами 1555, 52 грн.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 уточнив і доповнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму банківського вкладу (депозиту) в розмірі 26543, 55 грн., відсотків, нарахованих за користування банківським вкладом (депозитом) з 27.01.2009 р. по 1.08.2009 р. в розмірі 3003 грн. 20 коп., моральних збитків в розмірі 3000 грн., заподіяних за період невиплати йому банківського вкладу.

Представники відповідача позов не визнали, пояснивши, що неповернення коштів позивачу мало місце у зв'язку з важким фінансовим станом банку, постановою Правління Національного банку України від 6.02.2009 р. №53 в АКБ "Київ" було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 9.02.2009 р. до 9.02.2010 р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 9.02.2009 р. до 9.08.2009 р., який було продовжено на 6 місяців постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2009 р. №465 з 10.08.2009 р. до 9.02.2010 р. В результаті проведення тимчасовою адміністрацією банку заходів щодо стабілізації його діяльності було усунуто причини та умови, на підставі яких призначено тимчасову адміністрацію та фактично відновлено платоспроможність банку, внаслідок чого правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 15 вересня 2009 р. №554, якою припинено діяльність тимчасової адміністрації, відмінено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з 18.09.2009 р. Умовами депозитного договору між сторонами по справі не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, як і параграфом 3 глави 71 ЦК України-ст.ст. 1058-1065 ЦК України. Договором, укладеним між сторонами по справі, не передбачене нарахування відсотків після дати повернення вкладу. Не має правових підстав для нарахування відсотків після закінчення строку депозитного вкладу за відсотковою ставкою 23 % річних, бо згідно п.2 ч.3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Банк у встановлені договором строки не виконав зобов'язання перед позивачем щодо повернення депозитного вкладу та відсотків по ньому по незалежним від нього причинам, в зв'язку з фінансовою кризою, після закінчення строку вкладу нараховані проценти за період з 27.10.2008 р. по 27.01.2009 р. позивачу по справі були виплачені, але грошові кошти по вкладу та 2 процентів, нараховуваних на залишок вкладу на рахунку, в сумі 27210 грн. 72 коп. позивач може отримати у банку, бо з вересня 2009 р. виплати по банківським вкладам відновились у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2008 р. між ОСОБА_2 та АКБ "Київ" був укладений договір №34058 про банківський вклад (депозит) "Стандарт" у національній валюті з виплатою процентів щомісячно, ОСОБА_2 було відкрито депозитний рахунок №2630.8.30.10656.05, відповідно до якого він вніс на рахунок 26543 грн. 55 коп. на строк в 3 місяці до 27.01.2009 р., з процентною ставкою за користування банківським вкладом в 23 % річних. Відповідно до п.3.2.3. договору після закінчення строку , на який був залучений банківський вклад (депозит), банк зобов'язаний повернути вкладнику суму банківського вкладу (депозиту) та нарахованих процентів шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, відкритий в Оболонській філії АКБ "Київ", в день повернення банківського вкладу (депозиту). 27 січня 2009 р. ОСОБА_2 подав заяву про повернення суми вкладу та нарахованих процентів, на що отримав письмову відповідь відповідача по справі про гарантування повернення вкладу та відсотків по ньому не пізніше 27 березня 2009 р. ОСОБА_2, 23.03.2009 р. отримав повторний лист від відповідача по справі про неможливість повернення банківського вкладу (депозиту) з мотивів призначення в банку тимчасової адміністрації строком на один рік та уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 9.02.2009 р. по 9.08.2009 р. згідно ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст.47 даного Закону депозитні операції є банківськими операціями.

Згідно ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Між сторонами по справі умови договору №34058 від 27.10.2008 р. не переглядались, ОСОБА_2 скористався правом непродовження строку його вкладу відповідно до умов договору, сума вкладу та нарахованих по вкладу процентів були йому не були виплачені у встановлені договором строки. Станом на 27.11.2009 р. суми по вкладу становлять 27210 грн. 72 коп., які підлягають виплаті в судовому порядку. Нараховані 23 % річних за три місяця дії договору позивачем були отримані, про що він уточнив у позовних вимогах

Суд не погоджується з вимогами позивача по справі по справі про стягнення з відповідача 23 % річних від суми вкладу за користування банківським вкладом з 27 січня 2009 р. по 31 липня 2009 р. та моральної шкоди з таких підстав.

Відповідно до п.п. 4.7. договору після закінчення строку, на який був залучений банківський вклад (депозит), він вважається вкладом на вимогу та обліковується на поточному картковому рахунку з процентною ставкою, яка встановлена в банку для вкладу на вимогу на цей момент. Згідно протоколу №16 засідання тарифного комітету АКБ "Київ" від 8.06.2004 р. плата по залишках на поточних рахунках (вкладах на вимогу) встановлена у розмірі 2 %. Такий розмір процентів нараховувався на вклад позивача після 27.01.2009 р., що й відображено у виписці по особливому рахунку станом на 27.11.2009 р. (а.с.64-67).

Постановою Правління Національного банку України від 6.02.2009 р. №53 в АКБ "Київ" було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 9.02.2009 р. до 9.02.2010 р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 9.02.2009 р. до 9.08.2009 р., який було продовжено на 6 місяців постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2009 р. №465 з 10.08.2009 р. до 9.02.2010 р. Правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 15 вересня 2009 р. №554, якою припинено діяльність тимчасової адміністрації, відмінено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з 18.09.2009 р. (а.с.26).

Згідно ст.ст. 2, 58, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій-це зупинення виконання банком майнових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. У разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів банк не несе відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань. Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за неналежне виконання чи невиконання грошових зобов'язань.

Згідно ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Договором, укладеним між сторонами, не передбачене нарахування 23 % річних після дати повернення вкладу.

Згідно ст.611 ЦК України встановлено що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й відшкодування моральної шкоди.

Наслідки порушення умов договору, що був укладений між сторонами, встановлені цим договором та нормами цивільного законодавства, які регламентують банківську діяльність. Умови договору та вказані норми закону не передбачають відшкодування моральної шкоди у правовідносинах, що виникли між сторонами. Крім того, з боку позивача по справі залишилось недоведеним заподіяння йому моральної шкоди з боку відповідача по справі.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивача щодо стягнення 23 % річних після 27.01.2009 р., моральної шкоди не мають правових підстав для їх задоволення.

З відповідача по справі підлягають стягненню на користь позивача по справі судові витрати по справі, понесені ним при подачі позову до суду у вигляді інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, і необхідно стягнути з відповідача по справі в силу ст. 88 ЦПК України, 30 грн., оскільки грошові кошти по вкладу та нараховані проценти позивачу не було повернуто відповідачем по справі й вказані суми стягуються в судовому порядку, що підтверджується квитанцією від 22.04.2009 р. (а.с.1).

В силу ст.88 ЦПК України в іншій частині судових витрат в розмірі 272 грн. 11 коп. (судового збору) їх необхідно стягнути з відповідача за користь держави в межах задоволених позовних вимог, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 47, 55, 56, 58, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 526, 611, 627, 629, 633, 638, 1058, 1060, 1061, 1066, 1067, 1068 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення банківського вкладу, процентв за користування банківським вкладом задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, к/р

32000178901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу (депозиту) відповідно до договору №34058 про банківський вклад (депозит) "Стандарт" у національній валюті з виплатою процентів щомісячно від 27 жовтня 2008 р. в сумі 27210 грн. 72 коп., судові витрати по справі в сумі 30 грн., а всього 27240 гривень 72 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, к/р

32000178901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) на користь держави судові витрати по справі в сумі 272 гривні 11 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Справа №2-1945-1/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі:головуючого Морозова М.О.

при секретарі Настевич К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3-ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про стягнення суми неповернутого вкладу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Відділення №60 філії ВАТ КБ "Надра" про стягнення суми заборгованості по неповернутому вкладу в розмірі 55000 грн., внесеному відповідно до договору банківського вкладу "Мій вибір" №371700 від 9.04.2008 р., судових витрат по справі, посилаючись на те, що 9 квітня 2008 р. між нею та відповідачем відділенням №60 філії ВАТ КБ "Надра" був укладений договір банківського вкладу №372700 (вклад "Мій вибір") строком на 6 місяців із сплатою 14 % річних по вкладу, і нею було передано грошові кошти в розмірі 55000 грн. на депозит. Після пролонгації 9.10.2008 р. на 6 місяців дата повернення вкладу-9.04.2009 р. 8 серпня 2009 р. вона подала заяву до відповідача по справі про повернення суми вкладу з відповідними процентами, але кошти не були повернуті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник притягнутого до участі в справі в якості належного відповідача ВАТ КБ "Надра" повторно в судове засідання не з'явився, належним чином відповідач про час, місце слухання справи повідомлявся, тому суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до ст.169 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 9 квітня 2008 р. між ОСОБА_3 та ВАТ КБ "Надра" в особі начальника відділення №60 філії ВАТ КБ "Надра" Київське РУ Якуніної Т.М. був укладений договір №327700 строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір", оформленого в рамках Пакету послуг ПП Базовий №108626 і ОСОБА_3 було відкрито вкладний (депозитний) рахунок №372700, відповідно до якого вона внесла на рахунок 55000 грн. на строк в 6 місяців. Відповідно до п.4.7. договору у випадку, коли в день закінчення строку дії вкладу вкладник не звернувся до банку з вимогою отримання вкладу строк дії вкладу, зазначений у п.2.2. подовжується на такий саме строк, при цьому базова процентна ставка по вкладу та бонуси, що були надані на дату укладення цього договору, встановлюються у розмірі, який визначений ставками по депозитах в рамках пакетів послуг на дату подовження вкладу. У день закінчення строку дії вкладу ОСОБА_3 не звернулася з вимогою отримання вкладу і строк дії вкладу був подовжений ще на 6 місяців, до 9.04.2009 р. Згідно п.3.4.5. договору вкладу банк зобов'язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору. 8 серпня 2009 р. ОСОБА_3 подала заяву про повернення суми вкладу та процентів по ньому, але заява залишилась без реагування і без виконання (а.с.6-8).

Згідно ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст.47 даного Закону депозитні операції є банківськими операціями.

Згідно ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Між сторонами по справі умови договору №372700 від 9.04.2008 р. не переглядались, ОСОБА_3 скористалася правом непродовження строку її вкладу після 9.04.2009 р. відповідно до умов договору, подала письмову заяву відповідачу по справі про повернення вкладу та процентів по ньому, але вклад не був повернутий, в чому є вина відповідача по справі, тому суд не може визнати дії відповідача правомірними в неповерненні грошей по вкладу позивача.

Суд не може приймати до уваги до вказаних правовідносин постанову правління Національного Банку України від 10.02.2009 р. №59 "Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку "Надра", згідно якої введено тимчасову адміністрацію строком на один рік-з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р., Закон України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 р., на які посилається відповідач у письмових запереченнях на позов, бо такі постанова і вказаний Закон конкретно не регулюють відносини сторін по справі, які оформлені договором ще до прийняття цих актів, відповідач по справі як банк продовжує свою діяльність, користується грошима позивача по справі й відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.2 та ч.2 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Тимчасова адміністрація призначена 10.02.2009 р., а строк виконання зобов'язання по поверненню депозиту настав 9.04.2009 р., тобто після призначення тимчасової адміністрації, а тому мораторій на виконання зобов'язання по поверненню депозиту ОСОБА_3 в сумі 55000 грн. не поширюється.

Суд критично відноситься до письмових заперечень відповідача на позов в частині форс-мажорних обставин.

Згідно ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відсутність у відповідача коштів не звільняє його від відповідальності за виконання зобов'язання.

В жодному законодавчому акті не зазначено, що фінансова криза є форс-мажорною обставиною, та відповідно безпідставними та необґрунтованими є посилання відповідача у письмових запереченнях на фінансову кризу як підставу для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не заперечує проти залишку на депозиті позивача по справі в 55000 грн., вимоги позивача мають правові підстави для їх задоволення.

Витрати по справі, понесені позивачем при подачі позову до суду у вигляді судового збору в сумі 550 грн., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., надання правової допомоги (адвокатських послуг) в сумі 5000 грн. необхідно стягнути з відповідача по справі ВАТ КБ "Надра" в силу ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України, на загальну суму розмірі 5800 грн., що підтверджується квитанціями від 28.05. 2009 р., 30.07.2009 р., договором про надання адвокатських послуг від 14.04.2009 р., актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 30.07.2009 р. (а.с.1, 14, 29-32).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 55, 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 526, 617, 627, 629, 633, 638, 1058, 1060, 1066, 1067, 1068 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, МФО 321024, Кор./

р. 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, код за ЄДР 20025456) на користь ОСОБА_3 заборгованість по неповернутому вкладу, внесеному відповідно до договору банківського вкладу (вклад "Мій вибір") №372700 від 9.04.2008 р., в сумі 55000 грн., судові витрати по справі в сумі 5800 грн., а всього 60800 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя