Ухвала суду № 71598684, 03.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/3810/17

Категорія: 12.2Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду, яка прийнята 19 вересня 2017 року у складі суду: головуючого судді Глуханчука О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приморський відділ поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу від 12 червня 2017 року № 1924, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приморський відділ поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу від 12 червня 2017 року № 1924 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представником відповідача подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просив відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач – ОСОБА_2 проходить службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 березня 2017 року № 757, відповідно до статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 покладено тимчасове виконання обов’язків за не вакантною посадою начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 06 березня по 06 травня 2017 року.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12 червня 2017 року № 1924 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області» (частина друга), за грубі порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, що виразилось у нездійсненні повсякденного жорсткого контролю за підлеглими, невжитті дієвих заходів щодо недопущення порушень законності, що призвело до затримання лейтенанта поліції ОСОБА_3 за вимагання та отримання неправомірної вигоди, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 попереджено про неповну посадову відповідність.

З наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині, що стосується ОСОБА_2А, позивача ознайомлено під розписку 21 червня 2017 року.

Позивач вважає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно та з порушенням встановленого порядку, відтак, не погоджуючись з наказом від 12 червня 2017 року № 1924 в частині, що його стосується, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію»).

У відповідності з пп. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов’язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

За приписами статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Судом першої інстанції встановлено, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передували наступні обставини.

14 квітня 2017 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками прокуратури Одеської області разом з УСБУ в Одеській області в рамках кримінального провадження № 42017160000000416 від 29 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, затримано дільничного офіцера поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

За вказаним фактом, наказом начальника до Головного управління Національної поліції в Одеській області від 14 квітня 2017 року № 1237, призначено службове розслідування, проведення якого доручено ВІОС УКЗ ГУНП.

За доповідною запискою начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 12 травня 2017 року, строк проведення службового розслідування продовжувався.

09 червня 2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю дільничного офіцера поліції сектору превенції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

Відповідно до висновку службового розслідування, службовим розслідуванням також встановлено, що протиправні дії лейтенанта поліції ОСОБА_3, спрямовані на отримання неправомірної вигоди, а також не вихід його на службу після звільнення з Одеського слідчого ізолятора відбулись внаслідок недостатнього контролю за поведінкою підлеглих з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, на якого наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 березня 2017 року № 757 покладено тимчасове виконання обов’язків начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

З цих підстав, у висновку службового розслідування стосовно ОСОБА_2 наведено наступний висновок: за грубі порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, що виразилось у нездійсненні повсякденного жорсткого контролю за підлеглими, невжитті дієвих заходів щодо недопущення порушень законності, що у подальшому і призвело до затримання лейтенанта поліції ОСОБА_3 за вимагання та отримання неправомірної вигоди, дільничного офіцера поліції сектору превенції Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 попередити про неповну посадову відповідність.

На підставі викладеного, пунктом 2 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12 червня 2017 року № 1924, на дільничного офіцера поліції сектору превенції Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Підставою накладення дисциплінарного стягнення, відповідно до проведеного службового розслідування, стало грубе порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Згідно положень статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», у зв’язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов’язків за іншою посадою, а саме: 1) вакантною - за його згодою; 2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди (ч. 1). Безперервний строк тимчасового виконання обов’язків не повинен перевищувати чотирьох місяців (ч. 2). Тимчасове виконання обов’язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом (ч. 3).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 березня 2017 року № 757, відповідно до статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 покладено тимчасове виконання обов’язків за не вакантною посадою начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 06 березня по 06 травня 2017 року.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.

Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

У разі тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач виконував обов’язки начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області та був наділений дисциплінарною владою, передбаченою для зазначеної посади. Тобто, на час надзвичайної події за участі дільничного офіцера поліції сектора превенції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, старший лейтенант поліції ОСОБА_2, відповідно до покладених на нього обов’язків начальника сектору, вважався прямим та безпосереднім начальником вказаного офіцера поліції.

Зазначені обставини спростовують доводи апелянта щодо неможливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваним наказом з огляду на заняття ним відповідної посади тимчасово, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин позивач виконував обов’язки начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області та відповідно до покладених на нього обов’язків начальника сектору вважався прямим та безпосереднім начальником дільничного офіцера поліції сектора превенції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено поняття дисциплінарного проступку, а саме: дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено обов’язки начальника. Так, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати, при цьому, одним із засобів досягнення службової дисципліни, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, є вимогливість начальників до підлеглих, постійна турбота про них.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у нездійсненні повсякденного контролю за підлеглими, невжитті дієвих заходів щодо недопущення порушень законності, що призвело до затримання його підлеглого - лейтенанта поліції ОСОБА_3

У своїх поясненнях, наданих УКЗ ГУНП в Одеській області під час проведення службового розслідування, позивач зазначив, що про затримання лейтенанта поліції ОСОБА_3 йому стало відомо 14 квітня 2017 року близько 10:30 год. Обставини скоєння кримінального правопорушення, за яким підозрюється його підлеглий, йому невідомі.

Згідно зі ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що протиправні дії лейтенанта поліції ОСОБА_3 спрямовані на отримання неправомірної вигоди, а також не вихід його на службу після звільнення з Одеського слідчого ізолятора відбулись внаслідок недостатнього контролю за поведінкою підлеглих з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, на якого наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 березня 2017 року № 757 покладено тимчасове виконання обов’язків начальника сектору превенції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач вже притягувався до дисциплінарної відповідальності за безконтрольність за діями підлеглого. Наказом ГУ МВС в Одеській області №3231 від 14 вересня 2015 року позивача було попереджено про неповну посадову відповідність.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, будучи зобов'язаним, як поліцейський, відповідно до ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, та як, начальник - контролювати стан службової дисципліни, допустив певну непрофесійність у виконанні своїх обов’язків шляхом недостатнього контролю за поведінкою підлеглих, що призвело до надзвичайної події, за участі його підлеглого, а тому підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні.

В поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного наказу, апелянт посилається на порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення в частині не проведення службового розслідування.

Проте, такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, передумовою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виявилась надзвичайна подія за участю дільничного офіцера поліції сектору превенції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

За вказаним фактом наказом начальника до Головного управління Національної поліції в Одеській області від 14 квітня 2017 року № 1237 призначено службове розслідування, термін якого було продовжено на один місць.

Службовим розслідуванням встановлено, що надзвичайна подія за участю дільничного офіцера поліції сектору превенції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 стала можливою внаслідок недостатнього контролю за поведінкою підлеглих з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

Таким чином, обставини дисциплінарного проступку, учиненого позивачем з'ясовані в межах службового розслідування, призначеного за фактом, наказом начальника до Головного управління Національної поліції в Одеській області від 14 квітня 2017 року № 1237, що цілком відповідає вимогам ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Що стосується посилань апелянта на пропуск строку для притягнення його до дисциплінарної відповідальності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказ від 12 червня 2017 року № 1924 про притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, виданий не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування – 09 червня 2017 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не порушено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приморський відділ поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу від 12 червня 2017 року № 1924 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець

03 січня 2018 р.