Рішення № 71595347, 14.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 758/15459/15-ц

Провадження № 2/761/595/2017Г

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБорг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспресс Юкрейн Ел.Ел.Сі», про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач), в особі свого представника, 24 грудня 2015 року звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБорг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспресс Юкрейн Ел.Ел.Сі.» про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 травня 2013 року втратив свій паспорт, у зв'язку з чим звертався до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві про відновлення втраченого документа. За результатами перевірки, заяву було задоволено та видано новий паспорт. Зазначив, що у вересні 2013 року Позивач отримав листа-повідомлення від Відповідача про наявність простроченої кредитної заборгованості за кредитним договором № 500395141 від 23 липня 2013 року. Зауважив, що звертався до Відповідача з проханням з`ясувати підстави отримання ним вищезазначеного листа, адже жодного кредитного договору з Відповідачем Позивач не укладав. Позивач просив суд ухвалити судове рішення, яким зобов'язати Відповідача припинити будь-які дії щодо стягнення з Позивача неіснуючої заборгованості за кредитним договором № 500395141 від 23 липня 2013 року.

Згідно ухвали Подільського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року, цивільну справу передано до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

В ході судового розгляду справи, Позивач подав до суду клопотання про об`єднання даної справи із цивільною справою № 761/25694/16-ц за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБорг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспресс Юкрейн Е.Ел.Сі.» про визнання кредитного правочину недійсним, яка також знаходиться у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, дане клопотання задоволено, цивільні справи об'єднано.

Крім того, за клопотанням представника Позивача, поданим у судовому засіданні, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБорг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспресс Юкрейн Ел.Ел.Сі.» про визнання правочину недійсним та заборону вчиняти дії - залишено без розгляду в частині щодо заборони вчиняти дії.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов, з урахуванням уточнень, підтримали. Позовні вимоги просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився. Про місце, день та час судового розгляду справи сторона Відповідача неодноразово повідомлялася в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомлено, клопотання про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавалося.

Повідомлені у встановленому законом порядку про дату, місце та час судового розгляду справи Треті особи у судове засідання також не з`явилися. Клопотань про перенесення судового розгляду справи, про судовий розгляд справи за їх відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавали.

Суд знаходить можливим розгляд справи за відсутності сторони Відповідача та Третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів, беручи до уваги ту обставину, що представник Позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності сторони Відповідача та Третіх осіб.

Заслухавши пояснення сторони Позивача, а також показання Позивача, допитаного у судовому засіданні в якості свідка, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 31 травня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратив свій паспорт, у зв'язку з чим 08 жовтня 2013 року до Святошинського РУ ГУ МВС України із відповідною заявою звернулася його дружина ОСОБА_3 (а.с. 4).

Як пояснив ОСОБА_1, допитаний у судовому засіданні в якості свідка, у вересні 2013 року він отримав листа-повідомлення від Відповідача про наявність простроченої кредитної заборгованості за кредитним договором № 500395141 від 23 липня 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, що 23 липня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір № 500395141, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 19 000 грн. 00 коп., строком повернення до 24 січня 2015 року.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснив суду, що кредит в Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк» він не брав, Кредитний договір № 500395141 від 23 липня 2013 року не укладав, про існування кредитної заборгованості дізнався від колекторних організацій, котрі почали направляти йому листи-вимоги про повернення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2013 року Позивач звернувся із письмовим зверненням до Відповідача, повідомивши останнього про втрату паспорту 31 травня 2013 року та оформлення невідомою особою кредиту на його ім`я 23 липня 2013 року із використанням втраченого документа на суму 19 000 грн. 00 коп. (а.с. 5).

У відповідь на звернення Позивача від 08 жовтня 2013 року, Відповідач листом вих. № 87805-12-б/б від 31 жовтня 2013 року повідомив останнього про те, що в його інтересах банк звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що слідчим слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Лібегою Р.М., в зв'язку з розслідуванням кримінального провадження, та необхідністю проведення судових експертиз, направлено запит № 24936/125/56-2016 від 28 листопада 2016 року на ім`я Голови Правління ПАТ «Альфа-Банк» з проханням надати інформацію стосовно того, де саме на даний час перебуває оригінал кредитного договору № 500395141 від 23 липня 2013 року, укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та чи проводилася службова перевірка службою безпеки Банку стосовно укладання кредитного договору № 500395141 від 23 липня 2013 року, якщо так, який висновок за результатами перевірки, чи висунуті претензії матеріального характеру будь-кому (а.с. 79).

У відповідь на вказаний запит, представник Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» листом вих. № 91504-12-б/б від 28 листопада 2016 року, повідомив, що ПАТ «Альфа-Банк» по кредитному договору № 500395141 від 23 липня 2013 року, оформленому на ім`я ОСОБА_1, отриманому в ПАТ «Альфа-Банк» - претензій не має. Зауважив, що встановлено, що вищезазначений кредитний договір був оформлений шахрайським шляхом невстановленою особою, з використанням паспорту та ІНН на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1 (а.с. 80).

Крім того, у матеріалах справи міститься лист ПАТ «Альфа-Банк» на ім`я ОСОБА_1 вих. № 32042-23.1-б/б від 27 квітня 2017 року, де зазначено, що станом на 27 квітня 2017 року в ПАТ «Альфа-Банк» відсутні будь-які вимоги та претензії щодо виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 500395141 від 23 липня 2013 року, у зв'язку з тим, що вказаний кредитний договір був оформлений з використанням паспорту та ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у провадженні СВ відділу поліції № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за фактом ймовірного оформлення невстановленою особою шахрайським шляхом кредитного договору № 500395141 від 23 липня 2013 року.

Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з абзацом першим частини 1, частин 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статей 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладене, враховуючи ті факти, що Позивач оспорюваний кредитний договорів не укладав, Відповідач зазначений факт не заперечував та зазначив, що претензій до Позивача по вказаному кредитному договору не має, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд вбачає за можливе визнати недійсним Кредитний договір № 500395141 від 23 липня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 з моменту його укладення, тобто з 23 липня 2013 року.

Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 551 грн. 21 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 202, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБорг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспресс Юкрейн Ел.Ел.Сі», про визнання правочину недійсним - з а д о в о л ь н и т и

Визнати недійсним Кредитний договір № 500395141 від 23 липня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714), з одного боку, та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з другого боку з моменту укладення - 23 липня 2013 року.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривню 21 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :