Ухвала суду № 71594799, 16.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17754/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося зі скаргою у якій просить визнати бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчого провадження № 43997919 та начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконною; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії з примусового виконання виконавчого листа № 2604/19526/2012 виданого 27.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва, а саме: винести постанову про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості описаного рухомого майна боржника, отримати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру реєстрації прав власності на нерухоме майно для наявності інформації стосовно нерухомого майна боржника, зробити електронні запити для отримання інформації про наявність відкритих рахунків та у разі виявлення таких винести постанову про накладення арешту на кошти на рахунках боржника, направити платіжні доручення для примусового списання коштів з арештованих рахунків, направити вимогу з викликом боржнику за зазначеному у виконавчому документі місцем проживання для отримання пояснень стосовно невиконання рішення суду, направити запит до органів Державної міграційної служби для встановлення місця реєстрації (проживання) боржника, здійснити електронний запит до органів Державної фіскальної служби для встановлення місця роботи боржника, місця отримання пенсії та інше, направити до правоохоронних органів повідомлення про порушення кримінальної справи на підставі ст. 382 КК України та зобов'язати начальника відділу взяти під особистий контроль зазначене виконавче провадження.

Вимоги скарги мотивовані тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 43997919 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/19526/2012 виданого 27.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» солідарної заборгованості.

11.07.2014 року державним виконавцем Власюком Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.12.2014 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження № 43997919, а саме стягувача ПАТ «Сведбанк» замінено на стягувача ПАТ «Дельта Банк». На виконання ухвали суду державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 31.08.2016 року.

01.08.2017 року представник АТ «Дельта Банк» на прийомі у державного виконавця Шевченка М.Р. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, при цьому було встановлено, що у ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем 31 січня 2015 року складено акт опису та арешту рухомого майна боржника, а саме транспортних засобів Рендж Ровер та Тойота Лексус, які залишені на зберігання боржнику ОСОБА_1

У подальшому вартість майна не була визначена суб'єктом оціночної діяльності, описане майно не передавалось на примусову реалізацію.

Державним виконавцем направлено вимогу від 28.07.2016 року з викликом боржника на прийом до державного виконавця, проте відомостей про виконання цієї вимоги боржником в матеріалах виконавчого провадження не виявлено.

В порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було вчинено дій щодо розшуку та вилучення у боржника описаного майна і передачі його на реалізацію, відсутні звернення до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи відповідно ст. 382 КК України.

Рішення суду тривалий час залишається невиконаним.

09.10.2017 року АТ «Дельта Банк» направило скаргу на бездіяльність державного виконавця, проте посадовими особами Відділу порушення прав та законних інтересів банку усунуто не було. Повторна скарга від 07.11.2017 року також залишилась проігнорованою. Через це є всі підстави вважати, що начальником ВПВР ДДВС МЮУ не вичиняються жодні розпорядчі дії по виконанню рішення суду.

В судовому засіданні представник скаржника Долженко Д.О. підтримав вимоги скарги та викладені у ній обставини.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бігдан А.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність, пояснила, що в діях державного виконавця відсутні ознаки бездіяльності, оскільки для виконання рішення вчинялися дії в межах закону, у спосіб та порядок передбачений Конституцією України.

Заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За нормою ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.07.2014 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Власюком Д.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 43997919 по виконанню виконавчого листа № 2604/19526/2012 виданого 27.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва стосовно боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості в розмірі 7 440 934,57 дол США та 23 079 262,67 грн., витрат пов'язаних з розглядом справи в третейському суді 12 750 грн. та з кожного судового збору 218,80 грн.

Під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 11.07.2014 року також винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

31.08.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 08.12.2014 року, відповідно якої проведено заміну у ВП № 43997919 стягувача ПАТ «Сведбанк» на стягувача ПАТ «Дельта Банк» у зв'язку з переходом до останнього прав кредитора відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 18.06.2013 року.

За нормою ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів виконавчого провадження убачається, що 31 січня 2015 року державним виконавцем було складено Акт опису та арешту майна боржника ОСОБА_1, а саме: транспортних засобів Рендж Ровер та Тойота Лексус, які передані на зберігання боржнику.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Перелік прав та обов'язків державного виконавця визначений ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Представник суб'єкта оскарження Бігдан А.В. у поданих запереченнях на скаргу зазначила, що державним виконавцем направлялися запити до відповідних органів з метою виявлення майна та грошових коштів боржника, неодноразово надсилались вимоги на адресу боржника для надання ним інформації, яка б сприяла виконанню рішення суду.

Проте у підтвердження вказаних обставин будь яких доказів суду не надано, з копії матеріалів виконавчого провадження убачається, що жодні виконавчі дії після проведення 31 серпня 2016 року заміни сторони виконавчого провадження не вичинялися.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем не вчиняються виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2604/19526/2012 виданого 27.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості.

Відповідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим, п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням зазначеного відсутні правові підстави для задоволення скарги у частині вимог про зобов'язання державного виконавця здійснити ряд визначених скаржником виконавчих дій, оскільки такі дії можуть здійснюватись лише державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, тому у задоволенні вимог скарги у цій частині слід відмовити.

До того ж перелік зазначених представником ПАТ «Дельта Банк» виконавчих дій є неповним, так як з пояснень представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України описані транспортні засоби для реалізації боржником не передані, останній поштову кореспонденцію не отримує, на виклики державного виконавця не з'являється, у зв'язку з чим необхідно також провести виконавчі дії щодо з'ясування місця проживання боржника та розшуку його майна.

Судом також встановлено, що представник ПАТ «Дельта Банк» звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргами від 09.10.2017 року та від 07.11.2017 року на бездіяльність державного виконавця по виконавчому провадженню № 43997919, проте до позитивних результатів це не призвело, вимоги скарги залишились без реагування.

Відповідно ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що скарга у частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії у встановленому законом порядку та зобов'язання начальника відділу взяти під особистий контроль виконавче провадження № 43997919 є обгрунтованою та підлягає задоволенню. У решті вимоги скарги відмовити.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 354, 447, 448, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця та начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання виконавчого провадження № 43997919 та здійснення контролю за діями державного виконавця під час виконання рішення.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести у виконавчому провадженні № 43997919 виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2604/19526/2012 виданого 27.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити контроль за діями державного виконавця під час виконання виконавчого провадження № 43997919.

У решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя