Рішення № 71594214, 16.01.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14514/17

Провадження № 2/712/399/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді - Романенко В.А.

при секретарі - Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи: ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, треті особи: ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Донецьк помер ОСОБА_2. Так як місцем його смерті є тимчасово окупована територія, факт смерті батька встановлено рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 року та на підставі судового рішення проведено державну реєстрацію смерті в Черкаському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

При житті, а саме 12.04.2005 року, батько склав заповіт, відповідно до якого заповідав йому все своє майно. Інші спадкоємці відсутні.

Як спадкоємець за заповітом, він, 03.07.2017 року, подав до Першої Черкаської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 277/2017. Так, відповідно до частини 1 ст. 91 Закону від 02.09.2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спадковим майном, що залишилось після смерті батька, є наступне: грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 5966,61 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 5,45 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_4 в сумі 30000 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 40005,25 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_5 в сумі 1000 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_6 в сумі 7930,55 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на картці № НОМЕР_7 в сумі 140 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк», а всього грошових коштів 85047,86 грн.

Після спливу 6-ти місяців з часу смерті батька, він звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані грошові кошти. Листом від 10.11.2017 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як надана ним довідка про місце відкриття спадщини видана органом «ДНР» і нотаріусом рекомендовано звертатись до суду.

Відповідно до листа Першої Черкаської державної нотаріальної контори спадщину після смерті батька ОСОБА_2 прийняв лише він. З довідки з останнього місця реєстрації батька вбачається, що на день його смерті ніхто з ним зареєстрованим не був, тобто відповідно до вимог ч. 3,4 ст. 1268 ЦК України спадщину після його смерті не прийняв ніхто. Тому вважаю, що має право на визнання за нию права власності на спадкове майно.

Просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, який помер в ІНФОРМАЦІЯ_1 року на наступне: грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 5966,61 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 5,45 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_4 в сумі 30000 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 40005,25 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_5 в сумі 1000 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_6 в сумі 7930,55 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на картці № НОМЕР_7 в сумі 140 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність.

Представники ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, який вступив в дію 15.12.2017 року.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Так, позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Судом встановлено, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Донецьк помер ОСОБА_2, який являється батьком позивача ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія V-НО № 316114.

В зв'язку з тим, що місцем смерті ОСОБА_2 є тимчасово окупована територія, факт його смерті встановлено рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 року та на підставі судового рішення проведено державну реєстрацію смерті в Черкаському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

При житті, а саме 12.04.2005 року, ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого заповідав ОСОБА_1 все своє майно. Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1236 Цивільного кодексу України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як спадкоємець за заповітом, позивач, 03.07.2017 року, подав до Першої Черкаської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 277/2017.

Відповідно до частини 1 ст. 91 Закону від 02.09.2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_2, є наступне:

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 5966,61 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 5,45 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_4 в сумі 30000 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 40005,25 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_5 в сумі 1000 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_6 в сумі 7930,55 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»;

грошові кошти в тому числі нараховані проценти на картці № НОМЕР_7 в сумі 140 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк», а всього грошових коштів 85047,86 грн.

Після спливу 6-ти місяців з часу смерті батька, позивач звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані грошові кошти.

Листом Першої Черкаської державної нотаріальної контори від 10.11.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як надана ним довідка про місце відкриття спадщини видана органом «ДНР» і нотаріусом рекомендовано звертатись до суду. В даному листі також вказано, що інші заяви про прийняття спадщини чи відмову від спадщини у Першій черкаській державній нотаріальній конторі не зареєстровано.

З довідки з останнього місця реєстрації ОСОБА_2 вбачається, що на день його смерті ніхто з ним зареєстрованим не був, в тому відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадщину після його смерті не прийняв ніхто.

На підставі статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначене забезпечення реалізації права на спадкування.

Так, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначений правовий статус тимчасово окупованої території України.

Тимчасово окупована територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Статтею 9 Закону встановлено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.».

Таким чином, в зв'язку з тим, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку позивач не має можливості, його права підлягають судовому захисту.

Враховуючи вищевикладене, та той факт, що у зв'язку з тим, що у позивача були відсутні необхідні документи для вчинення нотаріальної дії, він не має можливості отримати свідоцтво про право власності на зазначене спадкове майно в нотаріальному порядку, та зважаючи на те, що відповідно до даних спадкової справи № 277/2017, інші спадкоємці, окрім позивача, відсутні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 321, 1233, 1236 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи: ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права в порядку спадкування за заповітом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, який помер в ІНФОРМАЦІЯ_1 року на наступне: грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 5966,61 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 5,45 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_4 в сумі 30000 грн. в ПАТ «ВТБ Банк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 40005,25 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_5 в сумі 1000 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на рахунку № НОМЕР_6 в сумі 7930,55 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк»; грошові кошти в тому числі нараховані проценти на картці № НОМЕР_7 в сумі 140 грн. в ПАТ КБ «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 354, 355 ЦПК України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України ).

Головуючий: