Постанова № 7159319, 02.12.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-7249/09/2270/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Романішина В.Л.,

при секретарі Тимощуку І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський – Холод» (далі ТОВ) до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі МДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ТОВ звернулось до суду з адміністративним позовом до МДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004781500/0/1426 від 08 липня 2009 року, яким визначене податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 27504,10 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 21157 грн., за штрафними санкціями в сумі 6347,10 грн. Оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі акту №1203/15/32523075 від 24.06.2009 року про результати планової невиїзної перевірки з питань правомірності включення до декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року податкових накладних за попередні звітні періоди.

Позивач вважає необґрунтованими викладені в акті висновки відповідача щодо заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду на 21157,15 грн., оскільки суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними не підлягають включенню до складу податкового кредиту, а на момент проведення перевірки дані податкові накладні не були надані продавцем, а отримані лише після перевірки. Тому, на думку позивача, ТОВ не зробило помилки не включаючи їх до складу податкового кредиту і не повинно було до початку перевірки надсилати уточнюючий розрахунок і сплачувати суму недоплати та штраф. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті є необґрунтованими, однобічними та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд задоволити їх з підстав, викладених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали письмові заперечення на позовну заяву, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а висновки планової невиїзної перевірки, на яких базується прийняте рішення, обґрунтованими. Представники МДПІ зазначили, що за результатами планової невиїзної перевірки встановлено порушення ТОВ п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, позивачем завищено суму податкового кредиту у квітні 2009 року на 21157,15 грн., при цьому занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду на 21157,15 грн. Представник відповідача зазначив, що позивачем надано достовірні первинні документи в повному обсязі, однак додаткових документів, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання за період перевірки немає.

Враховуючи викладене представники МДПІ просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський - Холод» 23.07.2003 року зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.07.2003 року та перебуває на обліку Хмельницької МДПІ. Основний вид діяльності товариства є: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що 24 червня 2009 року посадовими особами МДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з питань правомірності включення до декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року податкових накладних за попередні звітні періоди. За результатами перевірки був складений акт №1203/15/32523075 від 24.06.2009 року. Перевіряючими зроблено висновок щодо порушення товариством п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, отриманими від ТОВ «Індекс» №53528 від 23.09.2007 року на суму ПДВ 8927,97 грн., №3316 від 17.02.2008 року на суму ПДВ 8512,51 грн. та від ТОВ «Торговий дім «Київ-Опт» №П/89 від 22.02.2008 року на суму ПДВ 3716.67 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що ТОВ отримало податкові накладні у квітні 2009 року, що підтверджується додатком 5 до податкової декларації ПДВ та листом постачальника, а тому відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону не мало права включати дані податкові накладні до квітня 2009 року.

Поряд з цим, відповідач в акті перевірки вказує, що платник не скористався правом додати до податкової декларації за відповідні звітні періоди заяву з скаргою про ненадання податкової накладної від постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту згідно абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, право додати до податкової декларації заяву з скаргою про ненадання податкової накладної від постачальна виникає у разі відмови постачальника товарів надати податкову накладну, однак судом встановлено, що такої відмови не було. Поряд з цим, звернення з скаргою є правом товариства, а не обов’язком і вирішується на власний розсуд. З огляду на вказане, не використання ТОВ даного права не позбавляє його права на включення податкових накладних до податкового кредиту у квітні 2009 року.

Щодо посилання відповідача на п.17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зауважуючи про те, що до початку перевірки платник податків самостійно виявивши факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів мав подати уточнюючий розрахунок, то суд вважає, що ТОВ не здійснило порушення, оскільки на момент перевірки даних накладних не мало у наявності, а тому не могло подавати уточнюючих розрахунків.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Хмельницькою МДПІ не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення – рішення.

Керуючись, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,

ст.ст. 71, 86, 160, 163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004781500/0/1426 від 08.07.2009 року Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про донарахування податкових зобов’язань та застосування фінансових санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський – Холод» на суму 27 504,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський – Холод» судові витрати в сумі 3 грн.40 коп. за оплату судового збору.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів.

С у д д я