Ухвала суду № 71592356, 16.01.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

16.01.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1065/17

номер провадження 2-а/531/22/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі адміністративну справу №531/1065/17 за позовом Карлівської міської ради до Карлівської районної ради про визнання протиправними та скасування рішень сесії ради,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовами Карлівської міської ради, які об’єднані в одне провадження ухвалою суду від 09.10.2017, та у яких позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії Карлівської районної ради сьомого скликання від 09.06.2017 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою»; визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії Карлівської районної ради сьомого скликання від 09.06.2017 «Про продаж майна спільної власності територіальних громад Карлівського району».

Предметом позовів є рішення десятої сесії сьомого скликання Карлівської районної ради від 09.06.2017, якими рада припинила право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5758 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Карлівка, вул. Заводська, 1, та вирішила здійснити продаж нежитлового приміщення (паливний склад) разом із земельною ділянкою за вказаною адресою.

На обґрунтування позову зазначено, що районна рада не має права розпоряджатися земельною ділянкою, яка розташована в межах адміністративної території міста, без відповідного доручення територіальної громади міста, тобто районною радою прийнято рішення щодо майна, яке належить територіальній громаді міста Карлівки.

29.09.2017 та 06.10.2017 ухвалами судді Карлівського районного суду відкрито провадження за позовами, які 09.10.2017 об’єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2017 справу призначено до розгляду, однак судовий розгляд відкладався через неявку представника позивача.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим КАС України викладено в новій редакції.

Згідно пп.10 ч.1 розділу VII Перехідні положення справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вислухавши думку представників сторін, які зазначили, що цей спір підлягає розгляду в адміністративному суді, так як оскаржуються рішення суб’єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, оскільки позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Так, позивач у позовах послався на п.1 ч.2 ст.17 КАС України (в редакції станом на день звернення 26.09.2017): юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема , спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналогічна за змістом норма передбачена також пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017.

Проте, суд вважає, що цей спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, провадження у справі відкрито помилково.

Так, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, на яку посилається позивач, визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тобто щодо спорів, де однією стороною є суб’єкт владних повноважень, а іншою – фізична чи юридична особа, права якої порушено чи обмежено суб’єктом владних повноважень.

Цим пунктом не передбачено спори між суб’єктами владних повноважень, що обумовлено завданнями адміністративного судочинства.

Роз’яснення щодо розмежування юрисдикції судових спорів надано постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.03.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Так, за приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

З метою реалізації конституційних прав кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, захисту виборчих прав, права на доступ до публічної служби тощо в Україні в системі судів загальної юрисдикції утворено адміністративні суди.

За змістом частини другої статті 4 КАС України (в редакції до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (в редакції до 15.12.2017) у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції:

понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України (в редакції до 15.12.2017);

визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017);

встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України в редакції до 15.12.2017);

встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 КАС України в редакції до 15.12.2017).

Слід зазначити, що норми КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 також відповідають зазначеним постановою Пленуму ВАС України №8 від 20.03.2013 критеріям.

Цей спір не відноситься до спорів, визначених у переліку ч.2 ст.17 КАС України (в редакції до 15.12.2017), а також ч.1 ст. 19 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до ст.2 ч.1 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Аналіз положень п.1, п.7 ч.1 ст.3, ст. 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017), п.1, п.2 ч.1 ст.4, ст.19 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб’єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб’єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Так, хоча предметом позову у цій справі є рішення суб’єкта владних повноважень, однак цими рішеннями районною радою фактично реалізовано правомочності власника земельної ділянки, тобто рішення є ненормативними актами, які вичерпують свою дію після їх реалізації. Між сторонами у цій справі фактично існує спір про право власності на земельну ділянку.

Окрім того, у зазначених правовідносинах жодна із сторін спору не здійснює владні управлінські функції щодо іншої сторони.

Аналогічна правова позиція міститься в Узагальненні судової практики розгляду адміністративних справ, пов’язаних з оскарженням рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, проведеному Харківським апеляційним адміністративним судом.

Зокрема, суд зазначив, що справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкту. У випадку якщо суб’єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

З огляду на викладене, враховуючи завдання адміністративного судочинства, характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що цей позов не підлягає розглядові (та не підлягав на час звернення до суду) у порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв’язку з цим, хоча провадження у справі було відкрито, суд вважає неможливим судовий розгляд з порушенням правил юрисдикції.

На підставі ч.1, ч.6 ст. 157 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 підлягають скасуванню застосовані ухвалою суду від 06.10.2017 заходи забезпечення позову у виді заборони Карлівській районній раді здійснювати будь-які дії, пов’язані з продажем майна: нежитлового приміщення (паливний склад) разом із земельною ділянкою, площею 0,5758 га, розташованого по вул. Заводська, 1, м.Карлівка.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 157, п.1 ч.1 ст. 238, 243, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №531/1065/17 за позовом Карлівської міської ради (юридична адреса: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, буд. 54, код ЄДРПОУ 21046549) до Карлівської районної ради (юридичнаадреса: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, буд. 54, код ЄДРПОУ 21046549) про визнання протиправними та скасування рішень десятої сесії Карлівської районної ради сьомого скликання від 09.06.2017 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», «Про продаж майна спільної власності територіальних громад Карлівського району».

Скасувати з дня набрання цією ухвалою законної сили заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2017 року, у вигляді заборони Карлівській районній раді (юридичнаадреса: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, буд. 54, код ЄДРПОУ 21046549) здійснювати будь-які дії, пов’язані з продажем майна спільної власності територіальних громад, а саме: нежитлового приміщення (паливний склад) разом із земельною ділянкою площею 0,5758 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Карлівка, вул. Заводська, 1.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цією ухвалою.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Суддя: І.В. Лизенко