Рішення № 71590298, 12.01.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/2241/17

провадження у справі № 2/0285/196/18

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Заполовської Т.Г.

за секретаря Матвіюк Т.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоград-Волинський справу за позовом виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - Обласний спеціалізований будинок дитини Житомирської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Наприкінці червня 2017 року орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_3. відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 та стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 в твердій грошовій сумі по 500грн. щомісячно з кожного. Пізніше в судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення аліментів та просив стягнути на утримання ОСОБА_8 з кожного з батьків аліменти в розмірі по 900грн. щомісячно.

Свої вимоги позивач обґрунтовували тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 Відповідачі не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дітей, а навпаки своєю поведінкою та способом життя загрожували здоров'ю та життю дітей. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.02.2016р. малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, було відібрано без позбавлення батьківських прав. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.05.2016р. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 попереджено про необхідність змінити ставлення до виховання своїх доньок. Доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з лютого 2016р. перебувають в будинку дитини. Відповідачі майже кожного місяця їх відвідують, однак за повідомленням працівників даного закладу, були випадки, коли ОСОБА_3 вів себе неадекватно, ображав та принижував працівників закладу, часто від нього відчувався стійкий запах алкоголю. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 в пологовому відділенні Новоград-Волинського міськрай ТМО народила дитину жіночої статі, однак дитину довгий час не реєструвала. Рішенням комісії від 22.03.2016р. ОСОБА_5 рекомендовано зареєструвати народження дитини та зобов'язано повідомити працівників служби у справах дітей адресу свого фактичного проживання, попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків. Відповідачі не піклуються про фізичний, духовний та моральний розвиток дітей, не забезпечували новонародженій ОСОБА_8 необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Своїми діями щодо неналежного утримання та відсутності участі у вихованні доньок відповідачі позбавляють дітей доступу до культурних та інших духовних цінностей, до отримання знань, а значить створюють перешкоди для їх самореалізації. Таким чином, створились умови, які шкодять інтересам дітей. Вказані факти свідчать про ухилення ОСОБА_5, ОСОБА_3 від виховання дітей та свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов'язками. Тому орган опіки та піклування просить позбавити ОСОБА_3, ОСОБА_5 батьківських прав відносно доньок та стягнути аліменти на утримання ОСОБА_8.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідачі позовні вимоги визнали частково. Погоджувалися сплачувати аліменти в розмірі по 400 грн. щомісячно. В частині позбавлення батьківських прав позов не визнавали. Мотивували тим, що вони не могли забрати дітей з закладу, оскільки ОСОБА_3 не має офіційної роботи. Він заробляє достатньо коштів для утримання дітей, томупросили відмовити у вказаній частині.

Представник будинку дитини наполягала на задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.02.2016р. малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відібрано від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.05.2016р. попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання своїх доньок.

Також рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 14.06.2017р. у відповідачів відібрано доньку ОСОБА_8, 2016 р.н., оскільки згідно акту обстеження матеріальних побутових умов існувала реальна загроза її життю та здоров'ю (а.с.13, 20-23, 24-26, 58).

На даний час дівчатка влаштовані та перебувають на повному державному забезпеченні в Обласному спеціалізованому будинку дитини Житомирської обласної ради (а.с. 28).

Відповідачі періодично відвідують дітей, в середньому два рази на місяць, приносять гостинці, діти пізнають їх. Однак мали місце випадки, коли ОСОБА_3 приходив у не встановлений для відвідування час, спричиняв сварки, погрожував працівникам даного закладу.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають в орендованому будинку без зручностей. Коли з ними проживала новонароджена ОСОБА_8 працівники служби у справах дітей постійно відвідували родину. У актах обстеження матеріально-побутових умов зафіксовано і задовільні умови, і безлад, розкидані речі, пляшки з-під алкогольних напоїв, неприємний запах в будинку, відсутню постільну білизну в кроватці дитини, запас продуктів харчування мінімальний або взагалі відсутній. У будинку часто збиралися люди сумнівної зовнішності, розпивали спиртні напої (Акти від 24.03.2016р., 25.03.2016р., 01.04.2016р., 04.04.2016р., 05.04.2016р., 10.05.2016р., 29.09.2016р., 03.01.2017р., 10.01.2017р., 21.02.2017р., 19.04.2017р., 24.04.2017р., 25.04.2017р., 26.04.2017р., 02.05.2017р., 04.05.2017р., 11.05.2017р., 07.06.2017р., 12.06.2017р. 14.06.2017р.).

У останньому з актів від 14.06.2017 року працівниками встановлено, що існує загроза життю та здоров'ю ОСОБА_8, якій тоді був 1 рік і 4 місяці, і рішенням міської ради дитину відібрано у батьків.

З інформації Новоград-Волинського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 13.04.2016р. №348, від 03.06.2016р. №473, від 06.01.2017р. №15, від 10.05.2017р. №315, від 07.06.2017р. №378 сім'я відповідачів перебуває на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах з підставою: ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків. Під час відвідування сім'ї постійно надають неправдиву інформацію, поводять себе агресивно. У будинку брудно, запас продуктів харчування мінімальний. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не усвідомлюють про існування в їхній сім'ї проблем не розуміють їх ризики і загрози, не бажають змінювати свою поведінку, вважають свій спосіб життя нормою та не бажають співпрацювати з фахівцями соціальних служб (а.с.69-71).

За інформацією КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Новоград-Волинського» з'ясовано, що малолітня дитина ОСОБА_8, яка виховується матір'ю ОСОБА_5 перебуває під постійним спостереженням дільничого педіатра ОСОБА_9 10.01.2017р. ОСОБА_8 захворіла гострою респіраторно-вірусною інфекцією, а мати ОСОБА_5 в цей час пиячила, від госпіталізації категорично відмовилась. А 25.04.2017р. під час відвідування сім'ї ОСОБА_5 спала з дитиною в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_3 сидів п'яний за столом (а.с.73)

Згідно інформації Новоград-Волинського ВП ГУПН від 10.05.2016р. №8276/105/220/16 від 05.04.2016р. №6153/105/220/16, від 30.01.2017р. №1595/220/17, від 12.04.2017р №5870/220/17, від 05.05.2017р. №6866/220/17, від 11.05.2017року №7135/220/17, від 14.06.2017р. №9192/220/17 встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов'язків). Інспектором поліції на ОСОБА_3 20.05.2016р. та 18.11.2016р. складено адміністративні протоколи за ст.178 КУпАП. Також до відділу поліції надходили звернення від ОСОБА_3 про те, що його дружина ОСОБА_5 пиячить, не доглядає за дитиною, в будинку перебувають невідомі люди в стані алкогольного сп'яніння. Також працівниками ювенальної превенції з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проводились профілактично-роз'яснювальні бесіди, щодо виконання своїх батьківських обов'язків (а.с. 74-76, 84-85).

З інформаційної довідки Новоград-Волинського міського центру зайнятості від 21.02.2017р. №04-375, від 21.03.2017р. №04-372 з'ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на обліку в міському центрі зайнятості не перебувають (а.с.77, 78).

Також заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 20.07.2011р. ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно п'яти малолітніх дітей, у зв'язку з тим, що вона ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання, навчання та матеріального утримання (а.с. 19).

У відповідності до висновку органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх доньок ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено, що відповідачі жодних дій щодо належного виховання утримання та забезпечення дітей не виконують. Тому орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9-13).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

09.02.2016 року суд, не позбавивши відповідачів батьківських прав щодо доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дав можливість батькам змінити своє ставлення до дітей, добросовісно виконувати свої батьківські обов'язки.

Тому суд досліджує події зі вказаної дати.

Відповідачі не надали доказів, що вони створили належні матеріально-побутові умови для виховання дітей. При цьому судом не встановлено жодної об'єктивної перешкоди для таких дій. Так, ОСОБА_3 в судовому засіданні неодноразово наголошував, що має достойний розмір заробітної плати, оплачував послуги адвоката.

Комісія служби у справах дітей не змогли зайти в житло відповідачів і перевірити умови проживання сім'ї.

Також понад два роки старші дівчатка перебувають у будинку дитини, проте відповідачі не вчинили жодних дій для повернення дітей додому. За цей період, навпаки, у будинок дитини потрапила ще найменша донька.

На запитання суду, куди зверталися для вирішення цього питання, ОСОБА_3 пояснював свою бездіяльність тим, що не має довідки про офіційне місце роботи і тому йому відмовлять у поверненні дітей. Він це знає і тому до органу опіки і піклування не звертався. ОСОБА_5 взагалі ніяким чином не пояснює своїх дій.

Окремо суд наголошує на тому факті, що з питанням про дії відповідачів по поверненню дітей суд звертався ще у червні 2017 року, однак до часу постановлення рішення суду ситуація не змінилася.

Також відповідачі ухиляються від сплати аліментів на утримання ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Станом на 05.12.2017 року за кожним з відповідачів рахується борг у розмірі 12 103,21 грн. (а.с. 158). Незважаючи на свої повідомлення про великі доходи, відповідачі навіть частково не погашають борг по аліментах, що свідчить про їхнє усвідомлене ухилення від участі у матеріальному утриманні своїх дітей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі ухиляються від виконання обов'язку по вихованню дітей. З моменту відібрання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідних висновків щодо належного виконання батьківських обов'язків не зробили, не змінили своєї поведінки, не переоцінили її, не створили умов для проживання дітей, не зробили навіть спроб повернути дітей у сім'ю.

Відповідачі ухиляються від юридичного обов'язку по вихованню дитини і вказане ухилення є актом свідомої поведінки, оскільки особи, маючи реальну можливість виконати його, не вчиняє відповідних дій.

Розуміючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, враховуючи положення ПП ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення (акт свідомої поведінки) ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, а відтак, до висновку про обґрунтованість заявленого позову про позбавлення батьківських прав.

Також обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Оскільки відповідачі не мають постійного місця роботи суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму за ст. 182 СК України. Такий розмір аліментів забезпечить мінімальне утримання дитини та не погіршить матеріальний стан платників аліментів.

Тому у вказаній частині задовольняє позов частково, оскільки позивач не довів можливість батьками сплачувати аліменти у розмірі 900 грн. щомісячно.

Аліменти слід стягувати з дня звернення до суду і до досягнення донькою повноліття, рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу допустити до негайного виконання згідно положень ст. 430 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 180, 184, 191 СК України, ст.ст. 4, 10,12, 19, 76-81, 259, 265, 280, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5, зареєстрованої по АДРЕСА_1, проживаючої по АДРЕСА_2, ІН, та ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1, відносно дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати з ОСОБА_5, ОСОБА_3 аліменти на користь дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердій грошовій сумі 800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного з батьків, починаючи з 22.06.2017 року і до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 15.01.2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська