Ухвала суду № 71588839, 15.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У Х В А Л А

15 січня 2018 року

м. Київ

Справа № 800/556/17

Провадження № 11-15сап18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Кібенко О.Р.,

Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_13 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2017 року № 3525/0/15-17 і

ВСТАНОВИЛА:

29 листопада 2017 року ОСОБА_13 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2017 року № 3525/0/15-17 про звільнення ОСОБА_13 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.

3 січня 2018 року за розпорядженням керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2017 року № 1443 справу передано до Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейська комісія з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказала, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Аналогічна позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; позовні заяви щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, які подані до Вищого адміністративного суду України та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Великої Палати Верховного Суду і розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Положеннями частин першої та другої статті 266 КАС України визначено, що адміністративні справи, зокрема щодо законності дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, законності актів Вищої ради правосуддя, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Оскільки у позовній заяві ОСОБА_13 не міститься вимога щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, вона не може бути прийнята до провадження Великої Палати Верховного Суду та підлягає передачі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 266, підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, ВеликаПалата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Передати позовну заяву ОСОБА_13 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2017 року № 3525/0/15-17 про звільнення ОСОБА_13 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва - до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук І.В. Саприкіна

Д.А. Гудима О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко О.С. Ткачук

В.С. Князєв В.Ю. Уркевич

Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

Н.П. Лященко