Ухвала суду № 71587919, 15.01.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/29/18

Номер провадження 2/573/82/18

У Х В А Л А

іменем України

15 січня 2018 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Черкашина М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності,

в с т а н о в и л а :

11 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Позовна заява, подана ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд зазначає, що відповідно до положень ЦПК України, під відповідачем слід розуміти особу, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві.

При цьому, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучаються до справи у разі коли рішення може вплинути на їхні права або обовязки щодо однієї зі сторін.

Процесуальні права третьої особи значно вужчі, ніж процесуальні права відповідача.

За змістом ст. 51 ЦПК України суб'єктний склад сторін визначає позивач.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по ? частини квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 07 червня 20001 року, зареєстрованого в реєстровій книзі під № 5436.

Позивач ОСОБА_1 заявила позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності лише до ОСОБА_2, хоча у спірних правовідносинах є й інші співвласники з рівними розмірами часток - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Між тим, з позовної заяви вбачається, що у спірній квартирі, загальною площею 37,4 кв.м. житлової площі позивач просить виділити житлову кімнату площею 16,9 кв.м. разом з балконом 2,9 кв.м. для себе, для відповідача – 12,9 кв.м. разом із лоджією 2,6 кв.м., залишивши при цьому 7,6 кв.м. для інших двох співвласників- ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В даному випадку позивач повинен визначити спосіб захисту не тільки своїх прав, а й захист прав інших співвласників відповідно до фактичних відносин, які склалися між ними.

Крім того, позивач зазначила, що вона є власником вищевказаної квартири, однак в матеріалах відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації даної квартири в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Оскільки не можливо встановити всі обставини справи щодо права власності, у зв'язку з чим позивачу слід надати час для подання до суду відповідних письмових доказів щодо підтвердження права власності, належним чином зареєстрованого у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно чи про відсутність інформації щодо реєстрації.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна, яка є в спільній частковій власності.

Аналізом вказаних норм у взаємозв’язку суд приходить до висновку, що в силу діючого принципу покладення на власників відповідальності щодо утримання належного їм майна за зобов'язаннями в межах своїх часток. Таким чином, у випадку виникнення між ними питань щодо встановлення порядку користування, володіння, утримання чи розпорядження майном, вони повинні вирішуватись за їх погодженням між собою, а у випадку виникнення спору в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд пропонує позивачу уточнити суб’єктний склад сторін за позовною заявою, врахувавши надані роз’яснення.

У відповідності до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та роз’яснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає чинності з моменту підписання.

Суддя: