Ухвала суду № 71586530, 11.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10025/17

н\п 1-кп/490/1001/2017

У Х В А Л А

11 січня 2018 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., за участю секретаря Баришнікової І.М., провівши судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12017150000000654, за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Петренко А.О., потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник потерпілих ОСОБА_4; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1, захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

До обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє строк тримання під вартою продовжено до 13 січня 2018 року включно. Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не змінились.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисники заперечують проти клопотання прокурора, просять змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначають, що їм не надано завчасно за 3 години копію клопотання, та вважають, що прокурорм не доведено наявність ризиків, на які він посилається, а тяжкість покарання сама по собі не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді триання під вартою. Захисники вирішення цього питаннязалишає на розсуд суду. Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного. Зі змісту ст.199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися. ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, зареєстрований та проживає за межами Миколаївської області, зважаючи на викладене, існує ризик того, що обвинувачений в подальшому, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обізнаний про місце мешкання потерпілих та свідків, в зв'язку з чим останній може впливати на потерпілих та свідків та тим самим перешкоджати або негативно впливати на хід судового розгляду.

Ці ризики були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час продовження строку тримання під вартою судом і станом на теперішній час не перестали існувати та не зменшилися.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на порушення прокурором вимог ст. 184 КПК України є безпідставними, оскільки в даному випадку питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, вирішується судом в порядку ч.3 ст. 331 КПК України, якою суд зобов'язано вирішувати це питання незалежно від наявності клопотань.

За такого, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 09 березня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Суддя О.В. Мамаєва