Ухвала суду № 71585870, 11.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 137/1433/17

Провадження №11-кп/772/214/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Федчука В.В., Мішеніна С.В.

за участю секретаря: Міхневич І.А.

розглянув «11» січня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»

ОСОБА_2,

народження 1993 року 02 місяця 28 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 – Подільського

району Вінницької області українця,

громадянина України, в силу ст. 89 КК

України раніше судимого:

-27.11.2013 року Жмеринським міськрайонним

судом Вінницької області за ч.1 ст. 186 КК

України у виді арешту строком 2 місяці, 31.12.2014 року звільненого по відбуттю строку покарання;

-21.03.2016 року Могилів – Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

По даній справі засуджений 30.11.2016 року Могилів – Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Ведешина О.О.

засудженого : ОСОБА_2

за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року, -

В с т а н о в и в :

Згідно ухвали суду, до Літинського районного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2, про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи свої вимоги тим, що за час відбування покарання став на шлях виправлення.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року, у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 , про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовлено, оскільки згідно п. «в» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» , амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів.

В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить питання про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки він став на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, міркування прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню

Згідно ст. 404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінально - процесуальним Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

07 вересня 2017року вступив в силу Закон України № 1810-VІІІ від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, та які на день набрання чинності вищевказаним законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як вбачається з матеріалів особової справи, яка була переглянута апеляційним судом під час розгляду клопотання засудженого, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, а саме: 07.11.2013 Жмеринським міським судом Вінницької області за ч.1 ст.186 КК України до громадських робіт на строк 200 годин; 26.09.2014, Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.389 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; 21.03.2016 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

По даній справі засуджений, 30.11.2016 року , Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 12 КК України, в якій чітко зазначається, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Санкція ч.3 ст. 185 КК України, передбачає покарання в вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, що згідно класифікації злочинів в ст. 12 КК України вважається тяжким злочином.

Таким чином, ОСОБА_2 на час подання клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», є особою, яка має більше двох непогашених судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, а тому амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Враховуючи викладене, порушень ні матеріального, ні процесуального права допущених суддею під час розгляду клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2016 році», на які він посилається в своїй апеляційній скарзі, та які тягнуть за собою скасування судового рішення і ухвалення іншого, апеляційним судом не встановлено.

Прийняте рішення повністю відповідає вимогам закону, є належним чином обґрунтованим і мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

Таким чином, суд правильно відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 , про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись.ст.ст.404, 405, 407, 409, 411, 418, 419 КПК України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 –залишити без задоволення

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 02.11.2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2, про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до касаційної інстанції.

Згідно ч.4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

Згідно з оригіналом: