Ухвала суду № 71579450, 15.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/6171/14ц

Провадження № 2/200/132/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до директора департаменту охорони здоров’я ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3, треті особи Міністерство юстиції України, Міністерство охорони здоров’я України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

17.04.2014 року до суду надійшла позовна заява громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до директора департаменту охорони здоров’я ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3 про встановлення факту невідповідності дій нормам закону та зобов’язання вчинити певні дії.

18.04.2014 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 21.05.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі у зв’язку тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування ухвали зазначено, що нормами глави 6 розділу ІV ЦПК України визначено порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення в окремому провадженні. Суд дійшов висновку, що позивач потребує встановлення факту, що має юридичне значення, тому може позиватися за нормами цивільного судочинства. Розділення позовних вимог на ті, які слід розглядати за нормами КАС України та ті, які слід розглядати за нормами ЦПК України унеможливить повний та всебічний розгляд справи, а тому і захист прав позивача, які він вважає порушеними.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу від 21.05.2014 року.

18.12.2014 року до суду надійшла уточнена позовна заява громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до директора департаменту охорони здоров’я ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3, треті особи Міністерство юстиції України, Міністерство охорони здоров’я України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов’язання вчинити дії. Змістом позовних вимог є встановлення факту невідповідності дій відповідача вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Конституції України, зобов’язання відповідача надати відповідь на запит від 16.10.2013 року за вих.№76, тобто, фактично заявлено позов про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст.19 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 15 ЦПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 16 ЦПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 20 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст.2 КАС України в редакції від 15.12.2017 року завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Згідно ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір – це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справи адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» стосовно надання відповіді на інформаційний запит. Тобто, із змісту позовної заяви вбачається наявність спору між позивачем та відповідачем - посадовою особою державного органу, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, а не в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України в редакції від 15.12.2017 року до справ незначної складності відносяться справи про оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що наслідком розгляду справи по суті є прийняття справедливого, законного та обґрунтованого судового рішення, а в адміністративному судочинстві – такого, що відповідає завданню адміністративного судочинства, зокрема, на предмет відповідності дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень Конституції та Законам України, зважаючи на те, що мотивувальною частиною рішення (постанови) встановлюються доведені сторонами факти та обставини, що мали місце та мають значення для вирішення справи, з огляду на те, що і КАС України, і ЦПК України, як в старій редакції, так і в редакції, що почали дію з 15.12.2017 року, встановлювали порядок розгляду спорів із суб’єктом владних повноважень, що виникли в ході виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» виключно в адміністративному судочинстві та об’єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різного судочинства не передбачено, зважаючи на завдання та основні засади, юрисдикцію цивільного судочинства, приходжу до висновку про закриття провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 274 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Провадження в цивільній справі за позовом громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до директора департаменту охорони здоров’я ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3, треті особи Міністерство юстиції України, Міністерство охорони здоров’я України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов’язання вчинити дії - закрити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Роз’яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 окружним адміністративним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя Т.В. Шевцова