Ухвала суду № 71571539, 10.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/206/18

У Х В А Л А

іменем україни

10.01.2018 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров’я особи СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ОСОБА_3), 8/4, Закарпатської області -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів провадження, Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12017070050001337 від 29.11.2017, в якому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець Закарпатської області м. Хуст, вул. Івана Губаля (ОСОБА_3), 8/4, громадянин України, студент Хустського технічного коледжу ТСО України, неодружений, не працюючий, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Досудовим розслідуванням установлено, що 07.11.2017 близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на території дворогосподарства №8 по вул. Івана Губаля (ОСОБА_3) в м.Хуст Закарпатської області, на ґрунті тривалих неприязних відносин зі своїм батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в ході чергової сварки, діючи умисно, наніс останньому декілька ударів рукою стиснутою в кулак по голові та обличчю, від яких ОСОБА_4 втратив свідомість та впав на землю, в цей час у ОСОБА_2 виник умисел на позбавлення життя свого батька ОСОБА_4, діючи, умисно, з метою спричинення смерті іншій людині, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність взяв металевий дріт, яким зв’язав руки, ноги та шию непритомного ОСОБА_4, з метою недопущення спротиву з боку останнього. Бажаючи настання смерті ОСОБА_4 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_2 надів на його ноги пропіленовий мішок, в який помістив камінь та обмотав мішок на ногах металевим дротом, після чого скинув ОСОБА_4 у колодязь з водою розуміючи та усвідомлюючи, що останній за таких умов та обставин ніяк не зможе вибратись з колодязя та в результаті настане його смерть. В подальшому з метою приховування слідів злочину ОСОБА_2 закидав колодязь камінням, а зверху засипав гравієм та забетонував бетоном верхівку колодязя, а сам з метою уникнення кримінальної відповідальності покинув місце свого постійного проживання.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №168 від 27.12.2017 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4, стала механічна асфіксія внаслідок утоплення.

Згідно довідки судово-медичного експерта №990 від 27.12.2017 при судово-медичній експертизі виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, рани слизової оболонки губи та центру, синець нижньої третини лівого стегна по передній поверхні, крововилив під м’які тканини голови по внутрішній поверхні в лівій скроневій ділянці, на шкірних покривах тильної поверхні правої кисті відмічається борозна ущемлення, яка виникла в результаті зв’язування кистей рук металевим дротом.

30.12.2017 року органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, однак повідомлення про підозру не вручено ОСОБА_2 внаслідок невстановлення його місцезнаходження, оскільки за місцем проживання ОСОБА_2 відсутній, на неодноразові повістки про виклик, направлені поштою йому та його законному представнику неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 він не з'являється, на телефонні дзвінки не відповідає.

Крім того, відповідно до запиту-відповіді №346424 від 25.12.2017 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув державний кордон, що було зафіксовано в пункті пропуску Вилок.

Органом досудового розслідування у порядку ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ч.1, ч.2 ст.135, ч.1 ст.136 КК України письмове повідомлення про підозру вручено законному представнику неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканці м. Хуст, вул. Мала, 17/А.

Таким чином, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2, як цього вимагає ч.1 ст.42 КПК України.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7;

-протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8

-протоколом слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_7;

-лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 №168 від 27.12.2017;

-довідкою судово-медичного експерта про виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 при проведенні судово-медичної експертизи №990 від 27.12.2017;

-протоколом огляду місця події від 28.11.2017 (будинку за адресою м. Хуст, вул.Івана Губаля (ОСОБА_3), 8/4;

-протоколом огляду місця події від 25.12.2017 (земельної ділянки за адресою м. Хуст, вул. Івана Губяля (ОСОБА_3), 8/4;

-протоколом огляду місця події від 25.12.2017 (будинку за адресою м. Хуст, вул. Івана Губаля (ОСОБА_3), 8/4;

-протоколом огляду місця події від 26.12.2017 (земельної ділянки за адресою м. Хуст, вул.І.Губаля (ОСОБА_3), 8/4;

-протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 26.12.2017;

-протоколом пред’явлення трупа ОСОБА_4 для впізнання від 26.12.2017;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

На даний час є необхідність у застосуванні відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків .

Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього підозрюваного лише у разі, якщо він підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 1 ст. 115 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років, за неодноразовими викликами слідчого для проведення процесуальних дій останній не з’являвся.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв’язків, оскільки виїхав за межі України разом із матір’ю ОСОБА_9, опікування його неповнолітнім братом та сестрою на підставі довіреності ОСОБА_9 доручила своїй матері - ОСОБА_5, є неодруженим, майновий стан його сім’ї є незадовільним, враховуючи те, що ОСОБА_2 є студентом, не працевлаштований, відповідно до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошові кошти на забезпечення сім’ї заробляє їх мати, періодично виїжджаючи за кордон, існують ризики того, що ОСОБА_2 не буде виконувати покладені на нього обов’язки, може переховуватися від органів досудового розслідування, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя і здоров’я особи, тому існують ризики і в тому, що він може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10, який є його дідусем, та свідка ОСОБА_6, двоюрідного брата ОСОБА_2, з яким він підтримував дружні відносини та який дав показання, що викривають ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину.

Окрім того, слід взяти до уваги, що неповнолітній свідок ОСОБА_7 та малолітній свідок ОСОБА_8 є рідними братом та сестрою ОСОБА_2, а тому існує ризик, що останній може схилити їх до зміни показань.

Беручи до уваги викладене, є підстави вважати, що особисте зобов’язання, особиста порука неповнолітнього підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.

Крім цього, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 переховується від органів досудового розслідування на даний час, адже відповідно до запиту-відповіді №346424 від 25.12.2017 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув державний кордон, що було зафіксовано в пункті пропуску Вилок та по наявній інформації знаходиться в Чеській Республіці.

Ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується і тим, що згідно показань свідка ОСОБА_6 неповнолітній підозрюваний після вчинення злочину висловлював наміри втечі та переховування з метою уникнення відповідальності, що він і реалізував, перетнувши державний кордон 03.12.2017. Ці показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також підтвердили, що після того, як вони повідомили ОСОБА_2 про те, що його розшукують працівники поліції - він наступного дня виїхав за кордон разом із матір’ю.

Одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, неповнолітній підозрюваний до початку розгляду клопотання буде і надалі переховуватися від правоохоронних органів, зможе незаконно впливати на потерпілого, свідка чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи зазначене, є підстави вважати, що особисте зобов’язання, особиста порука неповнолітнього підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства, а тому слідчий просить задовольнити зазначене клопотання.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом 10.01.2018 року було винесено ухвалу, за якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 – з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 було подане до суду 10.01.2018 року.

Відповідно до ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження за зазначеним клопотанням, за аналогією із ст. 335 КПК України, до виконання ухвали суду від 10.01.2018 року про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 194, 309, 335, 392, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження № 1кс/308/55/17 за клопотанням слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров’я особи СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ОСОБА_3), 8/4, Закарпатської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Дергачова