Рішення № 71571026, 11.01.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/6256/17

справа № 2/243/94/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, просила шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 29.07.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 435- розірвати. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати покласти на ОСОБА_2

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.17,33). Оскільки наслідки ст. 280 ЦПК України зрозумілі, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.22,25,26), про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 29.07.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 435 (а.с.6).

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12,13).

Шлюбні стосунки позивач та відповідач не підтримують з початку 2017 року, сімейні відносини припинені, домашнього господарства не ведуть.

Майнових суперечок та суперечок щодо місця проживання неповнолітніх дітей сторони не мають.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

З’ясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально – правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з наданих копій свідоцтв про народження дітей, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На теперішній час діти знаходяться на утриманні матері.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з ким проживає дитина.

У відповідності до п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір у твердій грошовій сумі.

У відповідності до положень ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку в обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі 3000 грн. щомісячно позивачкою суду не наведено та не надано жодних доказів в розумінні положень ст. 184 СК України, тому суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

При цьому, як нормами СК України, так і Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, гарантовано, що у будь-якому випадку дитина повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків.

Стаття 18 Конвенції встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, враховуючи покладення законом на батьків обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в порядку ст.ст. 181, 182 СК України у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку, щомісячно, але не меншому, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до повноліття дітей, оскільки відповідач працездатний, не має інших аліментних зобов'язань.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць, згідно вимогам ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Ухвалою суду від 27.07.2017 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання позову про розірвання шлюбу до ухвалення судового рішення по справі (а.с.18).

Відповідно до ч.2 ст.136 ЦПК України,якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до ст.257 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Таким чином, суд вважає необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 640,00 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Крім того, у відповідності зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12,13,141, 259, 264 – 265, 268,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 29.07.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 435 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7 Крим, громадянки України, яка мешкала адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.07.2017 року і до повноліття старшої дитини. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити, у зв’язку з відсутністю підстав.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави у сумі 1280 грн. 00 коп. на доходний рахунок 31215256700001 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_5