Рішення № 71569358, 15.01.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

15.01.2018 227/3530/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 січня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Левченка А.М.,

при секретарі - Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження та заочного розгляду в залі Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на вклади в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ «Перший Український ОСОБА_3»,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2017 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 23 квітня 2014 року, на грошові вклади на наступних рахунках: - у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26350500027186, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №22129912 від 17.06.2013 року; - у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26350500038852, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №24510077 від 17.10.2013 року; - у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26356500039930, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №24748197 від 25.10.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що 22 квітня 2014 року померла її мати ОСОБА_4, яка за життя розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, яким заповіла все майно їй ОСОБА_1. Їй відомо, що за життя її мати зробила грошові вклади у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) на суми 501,50 доларів США, 17500,00 грн та 29000,00 грн, але про залишок коштів на рахунках їй не відомо. Після смерті матері у встановлені законом строки подала до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що було видано Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, однак, отримати свідоцтво про право на спадщину не встигла у зв’язку з проведенням у місті Зугрес бойових дій. Вважає, оскільки на теперішній час в неї відсутня можливість оформити спадщину у нотаріальній конторі, то вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ «Перший Український ОСОБА_3».

Позивач у судове засідання не з’явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з’явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, опублікування оголошення на Офіційному веб-порталі «Судова влада України» на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України (в редакції, яка набула чинності з 15 грудня 2017 року), у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.

При цьому, судом також було вжито необхідних заходів з метою заклику до спадкування можливих спадкоємців після смерті ОСОБА_4, яка померла 22.04.2014 року, шляхом опублікування на Офіційному веб-порталі «Судова влада України» на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області повідомлень про розгляд судом вказаної справи.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір’ю ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження 28 липня 1965 року ОСОБА_5 серії VII-УР №0063164, запис №137, яке видане ОСОБА_2 міським РАЦС Донецької області.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу 07 березня 1987 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 серії V-НО №261035, актовий запис 35, виданого Виконкомом ОСОБА_2 міської ради м. Харцизьк Донецької області, ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка – «Карпенко».

18 вересня 2007 року ОСОБА_4 зробила заповіт серії ВЕХ №685333, який 18.09.2007 року посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, в якому на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: права та обов’язки, які належать їй на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть їй належати на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, у тому разі належні їй грошові внески, які зберігаються у АК Промінвестбанк та ВАТ Ощадний банк України, вона заповідає ОСОБА_1.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №11059578 від 18.09.2007 року, виданого ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою, до реєстру був внесений реєстраційний запис щодо зоповіту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ВЕХ №685333 за номером у спадковому реєстрі 43111726, посвідченого ОСОБА_2 Державною нотаріальною конторою.

Також, судом встановлено, що за життя спадкодавицею ОСОБА_4 на рахунки у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» було зроблено грошові банківські вклади (депозити), про що свідчить наступне:

- укладений 17.10.2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» Договір строкового банківського вкладу (депозиту) №24510077, за яким вкладник передає грошові кошти в валюті Українські гривні шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом банківського переказу на вказаний нижче рахунок, а ОСОБА_3 приймає та розміщує такі грошові кошти на відкритому для цієї мети депозитному рахунку Вкладника №26350500038852 в валюті UAН в відділення №1 ПУМБ м. Зугрес, МФО 334851, сума вкладу 17500,00 грн, та платіжне доручення №1949642120 від 17.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 внесла на рахунок №26350500038852 грошові кошти у сумі 17500,00 грн;

- укладений 25.10.2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» Договір строкового банківського вкладу (депозиту) №24510077, за яким вкладник передає грошові кошти в валюті Українські гривні шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом банківського переказу на вказаний нижче рахунок, а ОСОБА_3 приймає та розміщує такі грошові кошти на відкритому для цієї мети депозитному рахунку Вкладника №26356500039930 в валюті UAН в відділення №1 ПУМБ м. Зугрес, МФО 334851, сума вкладу 29000,00 грн, та платіжне доручення №1961932883 від 25.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 внесла на рахунок №26356500039930 грошові кошти у сумі 29000,00 грн;

- укладений 17.06.2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» Договір строкового банківського вкладу (депозиту) №22129912, за яким вкладник передає грошові кошти в валюті Долар США шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом банківського переказу на вказаний нижче рахунок, а ОСОБА_3 приймає та розміщує такі грошові кошти на відкритому для цієї мети депозитному рахунку Вкладника №26350500027186 в валюті USD в відділення №1 ПУМБ м. Зугрес, МФО 334851, сума вкладу 501.50 USD.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2017 року витребувано від ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» (ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) інформацію стосовно наявності відкритих на ім’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), рахунків, банківських вкладів, депозитів, тощо, а також щодо наявності на них грошових коштів та їх розміру.

На виконання ухвали суду від ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» через канцелярію суду надійшла довідка №КНО-07.3.4/84 від 14.12.2017 року, відповідно до якої в банку на ім’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, були відкриті наступні грошові вклади: на рахунку №26356500039930 вклад у розмірі 29000,00 UAН, на рахунку №26356500038852 вклад у розмірі 17500,00 UAН, на рахунку №26356500027186 вклад у розмірі 501.50 USD.

22 квітня 2014 року у місті Зугрес міста Харцизьк Донецької області у віці 73 роки померла ОСОБА_4, про що 23.04.2014 року виконавчим комітетом ОСОБА_2міської ради міста Харцизьк Донецької області складено відповідний актовий запис №86 та видано свідоцтво про смерть серії І-НО №776371.

25 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, що підтверджене доданим до позовної заяви Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №37725685 від 25.06.2014 року, згідно якого 25.06.2014 року після смерті 22.04.2014 року спадкодавця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 56236674 та номером у нотаріуса 55/2014, місце зберігання спадкової справи ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, 86783, Донецька область, м. Харцизьк, м. Зугрес, вул. Маркса, 18.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо відомостей про заповіти та спадкові договори №49959497 від 21.11.2017 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_8, 18.09.2007 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено заповіт серії ВЕХ №685333, який 18.09.2007 року засвідчений та зареєстрований державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, за номером у спадковому реєстрі 43111726, який зберігається у ОСОБА_2 державній нотаріальній конторі.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину №49959482 від 21.11.2017 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_8, 25.06.2014 року ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 22.04.2014 року, за номером у спадковому реєстрі 56236674 та номером у нотаріуса 55/2014, яка зберігається в ОСОБА_2 державній нотаріальній конторі. Свідоцтва про право на спадщину щодо спадщини помелої ОСОБА_4 не видавалися.

У першу чергу право на спадкування за законом, відповідно до ст.1261 ЦК України, мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивач є законним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері – ОСОБА_4.

Вирішуючи вказану справу, суд зазначає, що до спірних спадкових правовідносин підлягають застосуванню норми книги шостої ЦК України «Спадкове право».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя ст. 1223 ЦК).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1,2 ст. 1228 ЦК України, вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1,2 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

За ч. 1,2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України «Про нотаріат»), тобто по цій справі свідоцтво про право на спадщину позивач мала отримати після 22.10.2014 року.

Згідно частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Однак, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину після смерті матері позивач не отримувала, так як на території міста Зугрес, де була розташована ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, проводиться антитерористична операція та бойові дії.

Зазначені пояснення представника позивача також підтверджуються:

- інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину №49959482 від 21.11.2017 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_8,згідно якого по спадковій справіза номером у спадковому реєстрі 56236674 та номером у нотаріуса 55/2014 відносноОСОБА_4 ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою після смерті спадкодавця свідоцтва про право на спадщину не видавалися;

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», згідно якого місто Зугрес міста Харцизьк Донецької області відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

- наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2014 року № 247/7 « Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області», згідно якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» та зважаючи на те, що на території окремих населених пунктів Донецької області територіальні органи та установи юстиції тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в.о. начальника Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_9 наказано визначити перелік та забезпечити переміщення територіальних органів та установ юстиції Донецької області, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; забезпечити внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо переміщених територіальних органів та установ юстиції Донецької області;

- наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 18.11.2014 року №69/2 «Про переміщення Головного та територіальних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, державних нотаріальних контор», згідно якого ОСОБА_2 державна нотаріальна контора перереєстрована за адресою: м. Часів-Яр, вул. Цілинників, буд. 3, але фактично держнотконтора та її працівники не перемістилися;

- листом-відповіддю виконуючого обов’язки начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 07.09.2017 року № К-363-1824 на запит позивача ОСОБА_1, в якому зазначено, що завідуюча ОСОБА_2 держнотконторою ОСОБА_7 на підставі наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 14.11.2014 року №3190/1 звільнена з займаної посади за власним бажанням з 17.11.2014 року. На теперішній час осіб, які б бажали працювати в ОСОБА_2 державній нотаріальній конторі, не має. Архів нотаріальних документів ОСОБА_2 державної нотаріальної контори залишився у м. Зугрес, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

- листом-відповіддю Часів-Ярської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Донецькій області від 02.08.2017 року №346/0116, відповідно до якого ОСОБА_2 державна нотаріальна контора у місті Часів-Яр не знаходиться.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженогонаказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Тобто, повторне заведення в теперішній час спадкової справи органами нотаріату, які здійснюють свої повноваження на території, яка контролюється органами державної влади України, є неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2015 року постановою № 210 затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі спадкових справ заведених на підставі статті 91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Проте зазначений Порядок не врегулював процедуру оформлення права на спадкування у разі, якщо спадкова справа заведена нотаріусом раніше і залишилася на території, на якій органи державної влади в теперішній час тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тобто, судом встановлено, що починаючи з 22.10.2014 року і до теперішнього часу, на протязі більше трьох років, позивач з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Тому, з огляду на вищенаведене, беручи до уваги встановлені судом обставини та факти, пояснення представника позивача, керуючись положеннями чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.5,12,81,141,263,273, 280-284,288 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на вклади в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 23 квітня 2014 року, на грошові вклади на наступних рахунках:

- у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26350500027186, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №22129912 від 17.06.2013 року;

- у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26350500038852, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №24510077 від 17.10.2013 року;

- у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» депозитний рахунок №26356500039930, відкритого за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) №24748197 від 25.10.2013 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Левченко

15.01.2018