Ухвала суду № 71567671, 10.01.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1

суддів – Збитковської Т.І., Єремейчука С.В.,

при секретарі – Коробчук А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який народився 1983 року вересня місяця 23 дня, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України з визначенням застави у розмірі 1 178 800 грн.

з участю: прокурора – Табаки Ю.Б.,

слідчого – Стрільчука В.М.,

захисника - ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 інкримінується те, що він діючи у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, впродовж тривалого періоду часу незаконно придбав у невстановлених на даний час досудовим слідством осіб психотропні речовини для їх подальшого зберігання з метою особистого вживання.

ОСОБА_3, за невстановлених досудовим слідством обставин, перебуваючи, в м. Києві у грудні 2017 року, незаконно придбав психотропні речовини у вказаних цілях, які зберігав для продовження вчинення протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Надалі, ОСОБА_3, діючи з метою контрабандного переміщення психотропних речовин у великих розмірах через митний кордон України, ініціював створення штучних умов для швидкого та безпечного проходження митого контролю у митному пості «Аеропорт «ОСОБА_4» (Жуляни») Київської міської митниці на рейсове повітряне судно сполученням Київ-Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) для подальшого досягнення злочинної мети в частині контрабанди вказаних таблеток у Соціалістичну Республіку В’єтнам.

Однак з причин, що не залежали від волі вказаної особи, співробітниками Управління СБ України в Рівненській області, у ході проведення санкціонованого обшуку, таку діяльність припинено шляхом виявлення у багажі ОСОБА_3 20 таблеток, які згідно з висновком експерта ІСТЕ СБ України від 23.12.2017 № 316/5, містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 3.987 грам.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Звертає увагу на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, суд першої інстанції не досліджував майновий стан ОСОБА_3, який не є значним. Вказує, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є завідомо непомірною для ОСОБА_3 Зазначає, що на утриманні підозрюваного є малолітня дитина – син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_3 та його захисника про скасування ухвали слідчого судді, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст.177-179, 183, 184, 194 КПК України та п.«е» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Висновок слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів є законним та обґрунтованим.

Так, відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя перевірив обставини на які були посилання в клопотанні та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку від 22-23.12.2017 р. в МА «Київ» (Жуляни); протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 23-24.12.2017; актами інспектора Київської міської митниці від 22.12.2017; висновком експерта ІСТЕ СБ України від 23.12.2017 № 316/5, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а також ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мали намір 22.12.2017 перетнути державний кордон України у вказаному митному пості, де під час проведення обшуку у багажі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 серед різних чоловічих і жіночих речей виявлено зазначені психотропні речовини, що повністю дає підстави вважати про можливу обізнаність ОСОБА_10 та ОСОБА_4 про обставини вчинюваних злочинів.

Висновки слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовані матеріалами, які були досліджені в суді першої інстанції та є правильними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених впродовж тривалого періоду часу у складі групи, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до їх вчинення, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. Останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які можуть ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

В рішенні від 12 березня 2009 року в справі “ОСОБА_11 проти Росії”(Aleksandr Makarov v Russia) №15217/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме Мангрус проти Іспанії ( Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

З урахуванням викладеного, обставин кримінального провадження, особливої соціальної небезпеки діяння, практику Європейського суду з прав людини (розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні), даних про матеріальні можливості ОСОБА_3, який має у приватній власності рухоме та нерухоме майно, колегія суддів вважає, що призначений розмір застави 1 178 800 грн.з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 виконані вказані вимоги кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_12 ОСОБА_13