Рішення № 71564454, 27.12.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16099/16-ц

Категорія 52

2/295/654/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради про скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради в якому просив суд з врахуванням уточнення вимог: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 16.09.2016 року № 274 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляд оголошення догани; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 22.09.2016 року № 284 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 24.10.2016 року № 317 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Просив поновити на посаді, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення у зв’язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов’язків, на підставі п. 3 ст.. 40 КзпП України. Відповідачем подано заперечення на позов з підстав обґрунтованості застосування до позивача дисциплінарних стягнень з подальшим звільненням та заява про застосування строків позовної давності.

В останнє судове засідання позивач та представник відповідача не зэявилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_3 встановлено, що до ОСОБА_2 як начальника відділу охорони наказом відповідача від 16.09.2016 року № 274 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляд оголошення догани за неналежне виконання посадових обов’язків передбачених п.19 розділу ІІ посадової інструкції у зв’язку з тим, що 07.09.2016 р. охоронником відділу охорони ОСОБА_4 було самовільно покинуто територію охороняє мого об’єкту ОСК-2.

Як вбачається з п.19 розділу ІІ посадової інструкції начальника відділу охорони на позивача покладено обов’язок, зокрема, здійснювати постійний контроль за працівниками охорони, підтримувати високу трудову дисципліну.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 07.09.2016 р. охоронником відділу охорони ОСОБА_4 було самовільно покинуто територію охороняємого об’єкту ОСК-2, позивач не мав змоги проконтролювати охоронника через відсутність можливості добратися у вечірній час на об’єкт ОСК-2.

Суд не приймає доводи позивача про відсутність можливості виконувати ним свої прямі обов’язки встановлені п.19 розділу ІІ посадової інструкції, зокрема через встановлення п.1,12,16,24 розділу ІІ, п.2 розділу ІІІ посадової інструкції обов’язків забезпечити цілодобову охорону об’єктів та матеріальних цінностей, координувати роботу охорони, керувати діями охоронців при виникненні нештатних ситуацій;користуватися різними видами зв’язку на охороняємому об’єкті, організовувати схему систематичного обходу з оглядом всіх об’єктів та права вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції щодо покращення охорони підприємства, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування обґрунтованого наказу відповідача від 16.09.2016 року № 274.

Одночасно судом встановлено, що наказом відповідача від 22.09.2016 року № 284 до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов’язків передбачених п.17 розділу ІІ посадової інструкції у зв’язку неналежним утриманням та використанням вартових собак.

Як вбачається з службової записки заступника директора з економічної безпеки від 16.09.2016 року за наявності скарг відвідувачів КП «Житомирводоканал» на собак під час огляду території виявлено загалом 13 собак, дві з яких прив’язані. З пояснювальної записки позивача вбачається, що керівництво підприємства дозволило охоронникам утримувати одного собаку для допомоги у чергуванні.

З’ясувавши дані обставини, суд дійшов висновку, що охоронники використовували не одного вартового собаку, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування наказу відповідача від 22.09.2016 року № 284 щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов’язків передбачених п.17 розділу ІІ посадової інструкції у зв’язку неналежним утриманням та використанням вартових собак.

Як вбачається з оскаржуваного наказу відповідача від 24.10.2016 року № 317 під час проведення непланової перевірки працівників відділу охорони було виявлено, що охоронники ОСОБА_5, ОСОБА_3 перебували на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння у зв’язку з чим до начальника охорони ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення. Позивач не оспорював даний факт у судовому засіданні.

Наказом №156-к від 24.10.2016 року ОСОБА_2 звільнено на підставі п. 3 ст.40 КзпП України.

Пунктом 3 ст. 40 КзпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Отже, дослідивши випадки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та характер допущених ним порушень, які виявилися у систематичному невиконанні посадових обов’язків, зокрема, встановлених п.19 розділу ІІ посадової інструкції, щодо здійснення постійного контролю за працівниками охорони, підтриманні високої трудової дисципліни, та порушенні п.17 розділу ІІ посадової інструкції, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення за п. 3 ст.. 40 КзпП України, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування наказу відповідача від 24.10.2016 року № 317.

Таким чином, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити. Підстави застосування строку позовної давності відсутні, оскільки позивачем подано позов 22.12.2016 року в межах строку позовної давності.

Керуючись п.3 ст. 40 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст. 265 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко