Ухвала суду № 71562499, 15.01.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/22/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2018 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрофірма Бургуджи» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку власнику,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати недійним договір оренди землі № 36 від 18 червня 2016 року, укладений між ним та відповідачем щодо оренди належної йому земельної ділянки, а також скасувати державну реєстрацію договору оренди та зобов’язати відповідача повернути йому спірну земельну ділянку. Вимоги позову обґрунтовані тим, що належна позивачу земельна ділянка перебувала в оренді у відповідача. Строк договору оренди закінчився 10 травня 2017 року, у зв’язку з чим позивач завчасно звернувся до відповідача про відмову від продовження договору та намір обробляти земельну ділянку самостійно. Однак через деякий час позивачу стало відомо про існування договору оренди від 18.06.2016 року, згідно якого позивач передав земельну ділянку в оренду відповідачу, але, як стверджує позивач такого договору він не підписував, а його підпис підроблено іншою особою, що зумовило його звернення до суду.

Розглянувши подану ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги щодо відповідності позовної заяви згаданим нормам.

Однак, при вирішенні питання щодо відкриття провадження суд встановив, що позовна заява подана ОСОБА_1 без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Так, п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов’язує позивача зазначити у позовній заяві ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. А відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

З резолютивної частини позову ОСОБА_1 видно, що ним серед інших заявлено вимогу про повернення належної йому на праві власності земельної ділянки, отже така вимога виникла між сторонами саме щодо нерухомого майна, яке за переконанням позивача йому має повернути відповідач, а тому така вимога є майновою та підлягає грошовій оцінці.

Однак, всупереч зазначених норм цивільного процесуального закону позов, що поданий ОСОБА_2В. ціни позову не містить.

Крім того, п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагають від позивача зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Однак позивачем не викладені обставини та не зазначені докази, що їх підтверджують (засоби доказування), зокрема обставини та докази заявленої позовної вимоги щодо повернення належної йому земельної ділянки, а зміст даної позовної вимоги викладений таким чином, що не відповідає способами захисту цивільного права, визначених ст. 16 ЦК України (відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування майна з чужого незаконного володіння, тощо), отже дана позовна вимога позивач потребує конкретизації, і в позовній заяві на її обґрунтування слід зазначити відповідні обставини та докази.

Також ОСОБА_1 в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону і позивачем не заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, як то передбачено ст. 136 ЦПК України з відповідними обґрунтуваннями та доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як зазначалося вище позовна вимога ОСОБА_1 про повернення відповідачем нерухомого майна, належного позивачу на праві приватної власності має майновий характер, а тому судовий збір за подання такої позовної вимоги має бути сплаченим відповідно до положень абз. 2 п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 762,00 гривень, від розміру якого й має справлятися судовий збір.

Таким чином з урахуванням того, що позивачем серед інших заявлено вимогу, яка має майновий характер, ним судовий збір має бути сплаченим у розмірі 1 відсотку ціни позову від дійсної вартості нерухомого майна щодо якого виник спір, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних з вирахуванням суми судового збору, яка вже сплачена позивачем у розмірі 704,80 грн. Суд не має можливості визначити суму судового збору, яку має додаткового сплатити позивач, оскільки останнім не додано до позову документів про дійсну вартість належного позивачу нерухомого майна щодо якого виник спір.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду та наданні суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову від дійсної вартості нерухомого майна щодо якого виник спір, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних з вирахуванням суми судового збору, яка вже сплачена позивачем у розмірі 704,80 грн.

Суд також вважає за необхідне попередити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрофірма Бургуджи» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку власнику, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_3

Одеської області