Постанова № 71561767, 10.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/93/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач :Медяний В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 рокуСправа № 127/15911/17м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року (головуючий суддя Сичук М.М.), ухвалене о 16:02 год. у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, дата складання повного тексту рішення 06 листопада 2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», Староміського відділу Державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус м. Київ Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Ідея Банк», Староміський відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус м. Київ Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що між нею (ОСОБА_2) та ПАТ «Ідея Банк» 05.01.2015 року був укладений кредитний договір № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року у відповідності до якого їй наданий кредит у сумі 50000,00 грн. зі строком сплати до 05.01.2020 року.

За ініціативи банку 08 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Ідея Банк» була укладена додаткова угода № Р25.200.72501/1 до кредитного договору № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року, в якій одним з пунктів була погоджена домовленість про дострокове припинення кредитного договору на таких умовах: позичальник зобов'язується повернути банку у строк д п'яти банківських днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 37000,00 грн.; повернути банку у строк до 60 календарних днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 2000,00 грн.

ОСОБА_2 покладені на неї зобов'язання виконані в повному обсязі, тому банком здійснено прощення їй боргу за кредитним договором в сумі 40784,19 грн., до якого входить: заборгованість за кредитом, що становить 9590,94 грн.; заборгованість за платою (комісією) за обслуговування кредитною заборгованістю, що становить 1414,45 грн.; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, що становить 17671,80 грн., нараховану і несплачену неустойки (пені, штрафи, інші нарахування) за порушення умов Кредитного договору, що становить 12107,00 грн.

Виконання ОСОБА_2 всіх вищевказаних зобов'язань обумовило погашення та закриття кредиту.

Однак ОСОБА_2 було встановлено, що незважаючи на те, що вона в повному обсязі виконала умови додаткової угоди з неї незаконно стягується на користь ПАТ «Ідея Банк» незрозуміла їй додаткова заборгованість, що складає 69352,96 грн.

В бухгалтерії районного відділу освіти ОСОБА_2 дізналась про те, що 18 липня 2016 року приватний нотаріус Гуревічов О.М. за вимогою ПАТ «Ідея Банк» видав виконавчий напис № 376, на підставі чого Староміський відділ ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області видав постанову про звернення стягнення на заробітну плату і тому з неї відраховуються кошти з заробітної плати.

Вважаючи, що даний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, позивач ОСОБА_2 просила визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представник відповідача «Ідея Банк», представник відповідача Староміського відділу Державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус м. Київ Гуревічов О.М. у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до вимог ст. ст. 369, 372 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України (діюча редакція) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно вимог статті 213 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України (діюча редакція) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Колегія суддів переконана, що таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Установлено, що 05 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № Р25.200.72501, відповідно до якого ОСОБА_2 наданий кредит у сумі 50000,00 грн. зі строком сплати до 05.01.2020 року.

Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, та надав Позивачу кредитні кошти, що не заперечувалось сторонами.

Однак як вбачається із довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором Р25.200.72501 від 05.01.2015 року станом на 25.05.2016 року загальна заборгованість складає 68052,96 грн.

За ініціативи банку 08 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Ідея Банк» була укладена додаткова угода № Р25.200.72501/1 до кредитного договору № Р25.200.72501 від 05 січня 2015 року, в якій одним з пунктів була погоджена домовленість про дострокове припинення кредитного договору на таких умовах: позичальник зобов'язується повернути банку у строк до п'яти банківських днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 37000,00 грн.; повернути банку у строк до 60 календарних днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 2000,00 грн.

Згідно положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

ПАТ «Ідея Банк» направлялась до ОСОБА_2 25.05.2016 року, вих. 12.4/Р25.200.72501 вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань, з якої вбачається, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцяти денний строк з дня направлення цієї вимоги банк буде змушений здійснити стягнення заборгованості у безспірному порядку, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір банку.

18 липня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. за заявою ПАТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 376, яким запропонував задовольнити вимоги ПАТ «Ідея Банк» за період з 05.12.2015 року по 25.05.2016 року включно у розмірі: 45764,35 грн. - основний борг; 2826,59 - прострочений борг; 12047,21 грн. прострочені проценти; 252,25 грн. - строкові проценти; 1474,45 грн. - нарахована комісія; 5688,11 грн. - пеня; 1300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 69352,96 грн.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічне визначено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі - Порядок). Відповідно до п. З Глави 16 Розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2. Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до пункту 2 даної Постанови встановлено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додається оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Вищевикладене узгоджується з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Ідея Банк» на виконання вимог Переліку надало нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості відповідно до Договору: оригінал кредитного договору № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року, заява про вчинення виконавчого напису, довідка про ненадходження платежів, вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань, довідка - розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року станом на 25.05.2016 року, довідка - розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року станом на 29.06.2016 року, виписка/особовий рахунок з 01.01.2000 року по 28.06.2016 року, які повністю встановлюють суму заборгованості боржника перед банком з врахуванням усіх сплат, визначених умовами кредитних договорів та внесеними боржником.

Натомість, місцевий суд дійшов висновку про те, що позивачем будь яких доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 68052 грн. згідно договору № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року на момент вчинення виконавчого напису, суду надано не було, оспорюваний виконавчий напис здійснений нотаріусом у відповідності до норм чинного законодавства, позивачем не доведено факту того, що існує спір щодо виниклої заборгованості по кредитному договору № Р25.200.72501 від 05.01.2015 року, а тому відмовив у задоволенні даного позову.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. ст. 58, 60, 61 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України (діюча редакція), суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно встановленої хронології обставин справи вбачається, що 05 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № Р25.200.72501, відповідно до якого ОСОБА_2 наданий кредит у сумі 50000,00 грн. зі строком сплати до 05.01.2020 року.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором Р25.200.72501 від 05.01.2015 року станом на 25.05.2016 року загальна заборгованість складає 68052,96 грн.

25 травня 2016 року за вих. №12.4/Р25.200.72501 ПАТ «Ідея Банк» направлялась ОСОБА_2 вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань, з якої вбачається, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцяти денний строк з дня направлення цієї вимоги банк буде змушений здійснити стягнення заборгованості у безспірному порядку, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір банку.

18 липня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. за заявою ПАТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 376, яким запропонував задовольнити вимоги ПАТ «Ідея Банк» за період з 05.12.2015 року по 25.05.2016 року включно у розмірі: 45764,35 грн. - основний борг; 2826,59 - прострочений борг; 12047,21 грн. прострочені проценти; 252,25 грн. - строкові проценти; 1474,45 грн. - нарахована комісія; 5688,11 грн. - пеня; 1300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 69352,96 грн.

Однак, у подальшому 08 серпня 2016 року саме за ініціативи ПАТ «Ідея Банк» між ОСОБА_2 та ПАТ «Ідея Банк» була укладена додаткова угода № Р25.200.72501/1 до кредитного договору № Р25.200.72501 від 05 січня 2015 року, в якій одним з пунктів була погоджена домовленість про дострокове припинення кредитного договору на таких умовах: позичальник зобов'язується повернути банку у строк д п'яти банківських днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 37000,00 грн.; повернути банку у строк до 60 календарних днів від дати укладення додаткової угоди частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 2000,00 грн.

Як зазначає ОСОБА_2, покладені на неї згідно укладеної додаткової угоди зобов'язання виконані нею у повному обсязі, що підтверджується наданими до справи копіями квитанцій, а тому вважає, що Банком здійснено прощення їй боргу за кредитним договором в сумі 40784,19 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що виконання нею зазначених зобов'язань обумовило погашення та закриття кредиту.

Відповідно правової позиції Верховного суду України, висловленій у постанові № 6-70цс12 від 03 жовтня 2012 року та у постанові № 6-79цс12 від 12 червня 2013 року, відповідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» нотаріус має право вчиняти виконавчий напис лише в наступних випадках: - тільки тоді, коли справа безспірна, тобто коли боржник погоджується із заборгованістю.

Разом з тим, судом встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами у справі те, що зміст оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 18 липня 2016 року не відповідає вимогам ст.87 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріусом не перевірено факт одержання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень за договором; незважаючи на те, що строк виконання основного зобов'язання не закінчився, стягнута вся сума боргу; недотримано строк давності.

Таким чином, даним нотаріусом для вчинення виконавчого напису належним чином не здійснена перевірка наявності певних умов, за яких може бути вчинена зазначена нотаріальна дія, а також перевірка всіх пред'явлених для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують безспірність зазначеної заборгованості боржника перед стягувачем, оскільки боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, лише тоді зазначена заборгованість вважається безспірною.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в узагальненні «Про судову практику розгляду сипав про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Відзив відповідача ПАТ «Ідея Банк» на апеляційну скаргу щодо змісту і вимог доводів апеляційної скарги не спростовує.

Відповідно до положень ч. 1 статті 65 Конституції України гарантується право на захист прав і свобод, а також на оскарження дій, рішень чи бездіяльності.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, апеляційний суд переконаний, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, є недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, невідповідають обставинам справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, а тому прийшов до неправильного висновку про відмову у задоволені позову, у зв'язку з чим дане судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення даного позову.

Відповідно до вимог ст. 141, ч. 4 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції зазначає у постанові суду новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог судові витрати понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції: судовий збір в розмірі 640,00 гривень та судові витрати понесені у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 704,00 гривень, а всього 1344 гривні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати судове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року повністю і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», Староміського відділу Державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус м. Київ Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18 липня 2016 року вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 376, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачені в строк на підставі Кредитного договору № Р25.200.72501 від 05 січня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2, строк платежу за яким настав 05.11.2015 року за період з 05.12.2015 року по 25.05.2016 року включно у розмірі на загальну суму 69352,96 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 1344 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ М.В. Матківська

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом: