Рішення № 71558351, 12.01.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/14171/17

Провадження №2-а/592/115/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Труханова Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 позивач звернулася до суду з вказаним позовом та свої позовні вимоги мотивує тим, що її було взято на облік у Департаменті соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради, як особу, яка переміщена з району проведення антитерористичної операції. До переміщення в м. Суми вона проживала в Дніпропетровській області та була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в УПСЗН Павлоградської міськради і до жовтня 2015 року включно отримувала пенсію в Павлоградському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. У квітні 2016 року вона перемістилась до м. Суми, де після реєстрації в Департаменті соціального захисту населення звернулась до ОСОБА_2 об'єднаного управління ПФУ Сумської області для отримання призначеної їй державної пенсії за віком за місцем свого фактичного проживання, але їй не було відновлено виплату пенсії через проблеми, що виникли з її реєстрацією як внутрішньо переміщеної особи в Державній міграційній службі України. У зв'язку із відсутністю пенсії як єдиного засобу існування та через погіршання стану здоров'я позивач була вимушена на деякий час виїжджати з м. Суми та жити і існувати завдяки допомоги родичів. Коли у вересні 2017 року вона змогла приїхати до м. Суми, то 29.09.2017 року знову звернулась до відділу обслуговування громадян із заявою про поновлення виплати пенсії, надавши заново оформлену довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на що їй була надана відповідь, що пенсія буде нараховуватись лише з 01.10.2017 року, без врахування заборгованості, яка виникла з листопада 2015 року.

У зв'язку з цим 08.11.2017 року позивачем було оформлено письмове звернення до відповідача (запит на отримання публічної інформації) про надання у письмовому вигляді: відомостей про номер та дату рішення керівника органу пенсійного фонду про відмову їй у нарахуванні (виплати) пенсії за період з листопада 2015 року по вересень 2017 року, а також відомості з електронної пенсійної справи щодо нарахування і виплати мені пенсії за період з листопада 2015 року по теперішній час.

На запит позивач отримала лист від 14.11.2017 року № 25248/11-23 та з якого вбачається, що 27.07.2016 року рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю за фактичним місцем проживання/перебування, а рішенням тієї ж Комісії від 12.10.2017 року їй було ухвалено поновити виплату пенсії з 01.10.2017 року.

Таким чином, вважає, що за змістом відповіді, ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України відновило виплату належної позивачу пенсії за віком, але без урахування заборгованості з пенсії, яка виникла з листопада 2015 року і по вересень 2017 року.

З такими діями відповідача - ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області позивач погодитись не може, тому просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо невиплати їй пенсії за період з 01.11.2015 року по 30.09.2017року та зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та сплатити їй заборгованість з виплати пенсії, яка виникла з 01.11.2015 року по 30.09.2017року.

Ухвалою судді від 11.12.2017 року відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження щодо заявлених вимог позивача.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову направлена судом відповідачу з наданням строку для надання письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову. У встановлений строк від відповідача надійшли до суду заперечення, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що питання призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а також Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VІІ від 20.10.2014 р.

Відповідно до рішення комісії 27.07.2016 року (протоколом №4) позивачу було відмовлено в призначенні пенсії внаслідок відсутності за місцем проживання, і лише згідно з рішенням Комісії від 12.10.2017 року (протокол №39) позивачу було призначено пенсію з 12.10.2017 року. Жодних рішень щодо призначення чи відмови у призначенні виплати пенсії позивачу управлінням не приймалося.

Суд, перевіривши викладені в позовній заяві та письмових запереченнях доводи, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з Луганської області з 2016 р. і отримувала пенсію за віком в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області.

Відповідно до рішення комісії 27.07.2016 року (протоколом №4) позивачу було відмовлено в призначенні пенсії внаслідок відсутності за місцем проживання, і лише згідно з рішенням Комісії від 12.10.2017 року (протокол №39) позивачу було призначено пенсію з 12.10.2017 року. Жодних рішень щодо призначення чи відмови у призначенні виплати пенсії позивачу управлінням не приймалося.

08.11.2017 року позивачем було оформлено письмове звернення до відповідача (запит на отримання публічної інформації) про надання у письмовому вигляді: відомостей про номер та дату рішення керівника органу пенсійного фонду про відмову їй у нарахуванні (виплати) пенсії за період з листопада 2015 року по вересень 2017 року, а також відомості з електронної пенсійної справи щодо нарахування і виплати мені пенсії за період з листопада 2015 року по теперішній час.

На запит позивач отримала лист від 14.11.2017 року № 25248/11-23 за з якого вбачається, що 27.07.2016 року рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю за фактичним місцем проживання/перебування, а рішенням тієї ж Комісії від 12.10.2017 року їй було ухвалено поновити виплату пенсії з 01.10.2017 року.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20.03.2003 р. «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Макіївка Донецької області.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сімї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Ні Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ні Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ні будь-яким іншим Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Судом встановлено, що 27.07.2016 року рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю за фактичним місцем проживання/перебування, а рішенням тієї ж Комісії від 12.10.2017 року їй було ухвалено поновити виплату пенсії з 01.10.2017 року.

Доказів наявності судового рішення про зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2015 суду не надано, жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пічкур проти України» зазначено про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», Європейський суд з прав людини визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдавської Республіки Придністровя (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст. 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Пункт 333 цього рішення зазначає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію, що держава повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 р., зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України, як актом прямої дії.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо невиплати позивачу пенсії з період з 01.11.2015 року по 30.09.2017 року та зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу виниклу заборгованість з виплати пенсії, яка виникла з 01.11.2015 по 30.09.2017р. підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що порушення права позивача ОСОБА_2 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Сумської області на отримання пенсії відбулось з квітня 2016 року, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо невиплати позивачу пенсії з період з квітня 2016 року по 30.09.2017 року та зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу виниклу заборгованість з виплати пенсії, яка виникла з квітня 2016 року по 30.09.2017 року з урахування раніше проведених виплат за вказаний період.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 10, 12, 13, 77, 139, 194, 199, 203, 205, 206, 211, 229, 230, 241, 242, 257, 260, 271, 371, 382 КАС України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з період з квітня 2016 року по 30.09.2017 року.

Зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити нарахувати та сплатити позивачу виниклу заборгованість з виплати пенсії, яка виникла з квітня 2016 року по 30.09.2017 року з урахування раніше проведених виплат за вказаний період.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Труханова