Ухвала суду № 71557255, 12.01.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/380/18

Провадження № 2/520/3563/18

УХВАЛА

12.01.2018 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 65000, м. Одеса, вул. Китобійна, буд. 63-А) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів, в якій позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» на свою користь грошові кошти в сумі 1618154 долара 60 центів США.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Разом із пред’явленим позовом до суду не надано жодних заяв та клопотань, що потребують розгляду без виклику сторін.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 року з 01 січня встановлений у розмірі 1762 гривні.

З урахуванням визначеної позивачем ціни позову, за пред’явлення до суду вказаної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в сумі 8810 гривень 00 копійок.

Позивачем до позову не надано документа на підтвердження сплати судового збору однак зазначено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд зазначає, що пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п’ятої Закону № 3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Разом з тим від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VIII).

Законом № 484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Так, Законом № 484-VIII стаття п’ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено, а тому після набрання чинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з положеннями статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року в справі №6-185цс17.

Із наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1, як споживач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 19 ЦПК України даний спір розглядається у порядку цивільного судочинства та справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Пунктом 4 ч.2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд вирішує питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.

До того ж, відповідно до ч. ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.

З урахуванням заявлених вимог та визначеної ціни позову, справа не відноситься до категорії малозначних та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, тому справу слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 187 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок за подання до суду позовної заяви до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 65000, м. Одеса, вул. Китобійна, буд. 63-А) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів.

Розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у залі № 226 Київського районного суду м. Одеса на 24 січня 2018 року о 09 годині 00 хвилин.

Визначити відповідачеві п’ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов’язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред’явити зустрічний позов.

Роз’яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені частинами 3-5 статтями 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз’яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до яких застосовуються правила, встановлені частинами 3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512/.

Направити копію ухвали, пам’ятку про роз’яснення прав та обов’язків передбачених ст. 43, ст. 49 ЦПК України, учасникам справи та викликати їх до підготовчого судового засідання.

Копію позовної заяви з доданими до неї документами надіслати відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області у частині відкриття провадження по справі у зв’язку з порушенням правил підсудності, шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.