Ухвала суду № 71555748, 10.01.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9019/17

Провадження № 1-кс/461/66/18

УХВАЛА

Іменем України

10.01.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.,

за участі:

прокурора – Мішкурова К.О.,

розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140050005697,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 клопотання старшого слідчого Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140050005697, а саме на транспортний засіб «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивовано наступним. 30.12.2017 р., приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_5, проникли у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрали металевий сейф вартістю 1000 грн., що належить ОСОБА_6, всередині якого знаходились: грошові кошти в сумі 18400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 30.12.2017 становило 516436 грн. 48 коп.), золоте кільце вагою 2 грами вартістю 2000 грн., золоті сережки вагою 2 грами вартістю 2000 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

У зв’язку з викладеним, 31.12.2017 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

З рапорту інспектору батальйону №2 взводу 3 ОДДЗ УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_7 зареєстровано у ЖЄО Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області за №4252 від 3012.2017 вбачається, що 30.12.201, приблизно о 22 год. 00 хв., при здійсненні патрулювання разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ними було примусово зупинено т/з «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1, водій якого з місця події втік. В салоні даного автомобіля також знаходилась ОСОБА_4, яка після зупинки автомобіля пересіла на місце водія та також пробувала втекти з місця події.При поверхневій перевірці транспортного засобу «FiatDoblo» ВС1314ЕО, проведеної згідно ст.34 ЗУ «Про національну поліцію», встановлено наявність стаціонарного сейфу та документів на ім’я ОСОБА_6. Згодом було встановлено, що останній написав заяву у Галицький ВП ГУ НП у Львівській області щодо крадіжки з його квартири грошових коштів та документів.

Слідчий у клопотанні зазначив, що транспортний засіб «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме за допомогою нього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доїхали на місце вчинення злочину, а у подальшому зникли з нього. Також, згідно показань підозрюваної ОСОБА_4 наданих 31.12.2017 в ході її допиту, даний транспортний засіб використовувався при транспортуванні згаданого сейфу до місця де він був розрізаний. Таким чином, даний транспортний засіб «FiatDoblo» має доказове значення у даному кримінальному провадженні та визнаний речовим доказом.

З метою збереження даного транспортного засобу як речового доказу, а також речових доказів, які можливо знаходяться у ньому, слідчим 31.12.2017р. вилучено даний транспортний засіб в ході огляду місця події.

Згідно з інформації бази даних «АРМОР» вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Слідчий в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання телефонограмою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник транспортного засобу ОСОБА_3 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання телефонограмою. В матеріалах клопотання міститься заява ОСОБА_3 про те, що вона не заперечує щодо накладення арешту на автомобіль НОМЕР_2.

Заслухавши думку прокурора, врахувавши зазначену в письмові заяві думку власниці транспортного засобу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ч.5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

31.12.2017 р. ( у вихідний день) протоколом огляду місця події вилучено транспортний засіб «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1. Наступний день, 01.01.2018 р. також був вихідним днем. Тобто, слідчий повинен був звернутись із вказаним клопотанням не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, тобто 02.01.2018 р.

Дане клопотання слідчого передане в провадженні судді Радченка В.Є. 03.01.2018 р., про що свідчить протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.01.2018 р. та штампом вхідної кореспонденції від 03.01.2018 р.

Проте в судовому засіданні встановлено, що слідчий вчасно подав до суду дане клопотання в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме в перший робочий день після вилучення автомобіля – 02.01.2018 р. Це підтверджується копією клопотання слідчого, на якому стоїть відмітка Галицького районного суду м. Львова «одержано 02.01.2018 р.». Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що зборами суддів Галицького районного суду м. Львова затверджено порядок прийняття та реєстрація клопотань слідчих щодня до 16:00 год.

Отже, відмітка Галицького районного суду м. Львова «одержано 02.01.2018 р.». на копії клопотання свідчить про те, що слідчий дійсно звернувся в суд на наступний після вилучення автомобіля робочий день 02.01.2018 р. в робочий час, проте після 16:00 год.. Тому в цей день не проводилась реєстрація клопотання.

Згідно з ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у суду не було можливості розглянути дане клопотання у строки, передбачені ч.1 ст. 172 КПК України. Слідчий у клопотанні не зазначив даних власників майна, які могли б сприяти швидкому призначенню та розгляду справи. Судом вживалися усі заходи, щоб повідомити власника майна про розгляд клопотання з метою недопущення порушення їх прав.

Ч.6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Оскільки клопотання слідчого поступило в суд 02.01.2018 р., ухвала про арешт тимчасово вилученого майна не постановлялась протягом сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, то транспортний засіб «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1 мав би повернутись власниціОСОБА_3.

Проте, слідчий суддя враховує думку власника транспортного засобу ОСОБА_3, яка не заперечила проти накладення арешту на належний їй автомобіль, враховує наявність об’єктивної необхідності та виправданості такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження речових доказів та не вбачає підстав для відмови в задоволені клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).

Прокурор довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту є забезпечити зберігання даного речового доказу. Слідчим суддею встановлено, що саме транспортний засіб «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме за допомогою нього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доїхали на місце вчинення злочину, а у подальшому зникли з нього. Також, згідно показань підозрюваної ОСОБА_4 наданих 31.12.2017 в ході її допиту, даний транспортний засіб використовувався при транспортуванні згаданого сейфу до місця де він був розрізаний.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не заперечення власниці транспортного засобу про накладення арешту на належне їй майно, наявність об’єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140050005697– задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на транспортний «FiatDoblo» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п’яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя В.Є. Радченко