Ухвала суду № 71553436, 10.01.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/266/18

Провадження № 1-кс/234/252/18

УХВАЛА

тримання під вартою

10 січня 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., за участі секретаря Романенко К.П., прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніш судимий останній раз 02.10.2002 року Краматорським міським судом за ст.ст ч.2 ст.185, ч.1 ст.115 КК України з застосуванням ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі, який є інвалідом 2 групи, який зареєстрований та мешкає в м. Краматорськ, вул. Свободи, 4-44

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, в якому він просить обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

10.01.2018 року о 09-00 годині ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.3 ст.357 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 20.12.2017 приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебували в коридорі першого поверху будинку № 49, розташованому по вул. Лікарняна в м. Краматорську, де також знаходився ОСОБА_6 Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб. Про свій злочинний намір ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4, запропонувавши йому прийняти співучасть у скоєнні відкритого викрадення чужого майна поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, на що останній погодився тим самим вступив у злочинну змову з ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 та наніс йому один удар кулаком в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_6 присів, після чого ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 нанесли ОСОБА_6 приблизно по десять ударів кожний ногами в область обличчя, тулуба, рук та ніг, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: садно лобної ділянки голови, садно лівої скроневої області голови, синці правої вушної раковини, синці століття обох очей, субконьюктівальное крововилив лівого ока, садно лівої брови, синці лобової області, носа, садно правої величної області, крововилив на слизових губ, забиті рани слизової верхньої губи, синець шиї, синці грудної клітини, синець лівого плечового суглоба, синець, припухлість м'яких тканин і садно правої кисті, садна колінних суглобів, які утворилися в результаті дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, таким чином подавивши волю останнього до супротиву.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скориставшись тим, що ОСОБА_6 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень не чинить опору, діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я зняли з ОСОБА_6, одягнену на ньому куртку «RUNNING RIVER», вартістю 364,17 гривень,та заволоділи майном, яке перебувало в кишенях куртки, а саме:

-мобільний телефон «Samsung GT-S5610», вартістю 494,00 гривень;

-сим-карта оператора мобільного зв’язку «Водофон», яка для потерпілого немає ніякої цінності;

-грошовими коштами на загальну суму 700 гривень,

після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1558,17 гривень.

10.01.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, українцю, не одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_4, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованому, інваліду 2 групи, раніше неодноразово судимому, останній раз 02.10.2002 Краматорським міським судом за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, КК України з застосуванням ст. 70 КК України до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: м. Краматорськ, вул. Свободи, 4-44, вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом огляду місця події від 20.12.2017, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вилученим речовими доказами, матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 Постанови ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий за скоєння особливо тяжкого злочину, а саме 02.10.2002 Краматорським міським судом за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 11 років, звільнився 26.02.2013 з Мічурінської ВК № 57 за відбуттям покарання, в законному порядку судимість не знята та не погашена.

Підозрюваний знає особу свідків та потерпілого, місце їх мешкання, тому є ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може здійснювати негативний психологічний вплив на свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та потерпілого ОСОБА_6

Беручи до уваги вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, факт того, що підозрюваний не працевлаштований, у зв’язку з чим не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілих чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, бо він є інвалідом другої групи. Не заперечував той факт , що разом з ОСОБА_5 в нетверезому стані ходили до потерпілого для з’ясування обставин справи.

Захисник вважала, що до її підзахисного варто застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2, 357 ч.3 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколи огляду предмету за участю потерпілого ОСОБА_6, висновок експерта № 688, протоколи допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, вилучені речові докази, протоколи огляду предметів, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним злочином.

10.01.2018 року органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України.

Суд також вважає, що прокурором обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на достовірність показань потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілого, оскілький підозрюваний знає особу свідків та потерпілого, місце їх мешкання, тому є ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може здійснювати негативний психологічний вплив на свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та потерпілого ОСОБА_6.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов’язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, у зв’язку з чим, не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, має зв’язки у кримінальному середовищі, раніше судимий за скоєння особливо тяжкого злочину, а саме 02.10.2002 Краматорським міським судом за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 11 років, звільнився 26.02.2013 з Мічурінської ВК № 57 за відбуттям покарання, в законному порядку судимість не знята та не погашена, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків, наявні вагомі докази про вчинення ним злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст 357 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід – тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст 357 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину проти власності, вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6) в Донецькій області підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без визначення розміру застави, для розслідування кримінального провадження №12017050390003541 від 20 грудня 2017 року, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 березня 2018 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 березня 2018 року.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Арештний дім Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_1.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Н.М.Пікалова