Ухвала суду № 71552441, 03.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1387/16-к

Провадження №11-кп/772/49/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Спринчука В.В.,

із секретарем: Міхневич І.А.,

з участю прокурора Олексюка В.І.

засудженого ОСОБА_2

та його захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2017 року про зарахування ОСОБА_2 строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України, -

в с т а н о в и в :

До Ладижинського міського суду Вінницької області звернувся засуджений ОСОБА_2 з клопотанням про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України з 13.08.2012 по 23.03.2016.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2017 року клопотання засудженого задоволено частково та йому зараховано строк попереднього ув’язнення за період з 12 березня 2015 року по 16 вересня 2015 року у строк покарання, призначеного вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 на підставі ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

На рішення суду першої інстанції засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та направити судове провадження на новий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Олексюка В.І., який заперечив проти її задоволення, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її вимоги задоволенню не підлягають.

Підставою для звернення ОСОБА_2 з клопотанням про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання до Ладижинського міського суду Вінницької області є Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 №838-VIII, яким відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_2 засуджений вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою. Строк покарання засудженому ОСОБА_2 ухвалено рахувати з моменту затримання – 13.08.2012.

16 липня 2013 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, залишено без змін.

12 березня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16.07.2013 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

16 вересня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, щодо ОСОБА_2 змінено. Вирішено перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В решті вирок залишено без змін.

15 березня 2016 року ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року, визначеними ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дня позбавлення волі. Вказана ухвала набрала законної сили 23.03.2016 року.

23.03.2016 року ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання.

07 квітня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

09 червня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, залишено без змін. ОСОБА_2 взято під варту в залі судового засідання апеляційного суду Одеської області. Зараховано ОСОБА_2 термін відбутий ним покарання з урахуванням ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року в порядку ст.72 ч.5 КК України.

Згідно протоколу затримання від 09.06.2016 року ОСОБА_2 затримано в прміщенні апеляційного суду.

Отже, встановлено, що ОСОБА_2 з 13.08.2012 по 16.07.2013 та з 12.03.2015 по 16.09.2015 перебував під вартою, як запобіжним заходом в межах цього кримінального провадження, тобто був попередньо ув’язненим.

При цьому визначено, що після винесення судом касаційної інстанції ухвали від 12.03.2015 і до нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції - 16.09.2015 щодо засудженого діяв запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений до набрання вироком законної сили згідно вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013.

Оскільки ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 засудженому зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 13.08.2012 по 16.07.2013, крім того, згідно ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 09.06.2016 року зараховано термін відбутого засудженим покарання з урахуванням вказаної ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області, тому суд першої інстанції вірно визначив, що немає підстав для повторного зарахування періоду попереднього ув’язнення з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року в строк покарання.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що не є попереднім ув’язненням проміжок часу після розгляду справи касаційною інстанцією 07.04.2016 і до винесення 09.06.2016 ухвали апеляційним судом, враховуючи що з 23.03.2016 по 09.06.2016 ОСОБА_2 перебував на свободі.

За таких обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2017 року, якою частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_2 та йому зараховано строк попереднього ув’язнення у строк покарання з 12 березня 2015 року по 16 вересня 2015 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України, без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_2 – у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді: (підписи)

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: