Ухвала суду № 71546584, 25.12.2014, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

25.12.2014

копія

Справа № 401/2394/13-ц

№4-с /401/23/14

УХВАЛА

Іменем України

25 грудня 2014 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого – судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції , -

Встановив:

18 березня 2014 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду зі скаргою та просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 при здійсненні примусового виконання виконавчого листа виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області по справі № 401/2394/13-ц про стягнення з ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 5631,40 грн. відсотків по банківському вкладу та 229,40 грн. судового збору, а всього - 5860,80 грн. у частині направлення платіжних вимог № В11-158 № В11-185-1 від 26.02.2014 р. до Управління НБУ у Дніпропетровській області на суму 6446,88 грн.,; зобов’язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції повернути на рахунок ПАТ КБ “ПриватБанк” безпідставно стягнені грошові кошти в сумі 6446,88 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 січня 2014 року банком отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 41558710 від 22 січня 2014 року про стягнення з ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 5631,40 грн. відсотків по банківському вкладу та 229,40 грн. судового збору, а всього - 5860,80 грн. 07 лютого 2014 року ПАТ КБ “ПриватБанк” виконав вказану постанову, перерахувавши на рахунок ВДВС 5860,80 грн. Однак 26 лютого 2014 року, після того, як ВДВС було повідомлено про добровільне виконання виконавчого провадження № 41558710 від 22 січня 2014 року, останнім в примусовому порядку було списано з рахунків банку 5860,80 грн. згідно виконавчого листа № 401/2394/13-ц від 16 грудня 2013 року та 586,08 грн. згідно постанови про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 41558710 від 30 січня 2014 року винесеної Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Таким чином, з рахунків банку відбулося подвійне стягнення, а тому представник заявника просить задовольнити його скаргу.

В судовому засіданні представник заявника вимоги підтримав з вищенаведених підстав.

Начальник Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції направив заперечення з приводу скарги банку, стверджує, що державний виконавець діяв у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки списання коштів відбулося в рамках зведеного виконавчого провадження та було звернуто на задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням.

Вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення регламентується правилами ст..ст. 383 – 389 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З платіжних вимог № В11-158 на суму 5860 грн. 80 коп. та № В11-185-1 на суму 586 грн. 08 коп. від 26 лютого 2014 року вбачається, що списання коштів відбулося 03 березня 2014 року. (а.с. 6-7)

Таким чином, про списання коштів з належного йому рахунку банк повинен був дізнатися 04 березня 2014 року , тому саме з цієї дати слід відраховувати строки подання скарги. Скаргу банк направив до суду 18 березня 2014 року, проте строки, визначені ст.. 385 ЦПК України, збігли ще 13 березня 2014 року.

Згідно ст.. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Клопотання про поновлення даного строку заявник не подав суду, безпідставно вважаючи, що строки звернення мають відраховуватися з 10 березня 2014 року, а саме з дати отримання від управління НБУ у Дніпропетровській області платіжних вимог з відміткою про виконання.

Разом з тим, ухвалою колегії суддів сувої палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2014 року встановлено, що строк звернення до суду зі скаргою для ПАТ КБ «Приватбанк» збіг 13 березня 2014 року і з підстав неврахування цього ухвала суду першої інстанції, який розглянув скаргу по суті, була скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 385 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 05 днів з дня її проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутніми при проголошенні – в той же строк з дня отримання її копії.

Суддя підпис

Згідно:

Суддя Н.Л.Волошина.