Постанова № 71538905, 10.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року справа №812/1297/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 р. у справі № 812/1297/17 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст складений 23 жовтня 2017 року) за позовом Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про зобов’язання списати податковий борг як безнадійний,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.09.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідачів списати податковий борг ПАТ «Старобільський молокозавод» за податком на доходи фізичних осіб в сумі 1641362, 06 грн. як безнадійний, а також пені, що нарахована на вказаний податковий борг (а.с. 4-6).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 р. у справі № 812/1297/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 126-129).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: норми п. 101.2, пп. 101.2.3 ПКУ зв’язують визначення податкового боргу як безнадійного зі спливом строку давності, що встановлений у 1095 днів, а ніяк ні з вжиттям або невжиттям заходів щодо стягнення такого податкового боргу.

Строк стягнення податкового боргу за нормами п. 102.4 ПКУ знаходиться у залежності, зокрема, від визначення такого податкового боргу безнадійним. У свою чергу, строк давності встановлений у 1095 днів та є матеріальним.

Вказує на те, що предметом позову було зобов’язання відповідача прийняти рішення про списання податкового боргу позивача. Підставою для позову були наступні обставини: набуття вказаним податковим боргом визначення (статусу) безнадійного; неприйняття відповідачем відповідного рішення про його списання (протиправна бездіяльність).

Спірним є питання чи набув податковий борг статусу безнадійного. Доказами набуття вказаним податковим боргом визначення (статусу) безнадійного були факти узгодження грошового зобов’язання 13.02.2014 року, несплата вказаного грошового зобов’язання протягом 10 днів та непогашення вказаного податкового боргу протягом 1095 днів, а саме: по 22.02.2017 року.

Вказує на те, що за нормами п. 102.4 ПКУ, строк стягнення податкового боргу, який стягується за рішенням суду, встановлено до повного погашення такого боргу, або до визначення такого податкового боргу безнадійним і знаходиться у залежності, зокрема, від визначення такого податкового боргу безнадійним.

Тобто, обставина щодо строку стягнення податкового боргу позивача ніяк не стосується предмету спору, який полягає у визначені або невизначені податкового боргу безнадійним.

03 січня 2018 року до суду від представника Головного управління ДФС у Луганській області надійшло заперечення на апеляційну скаргу, а 09 січня 2018 року клопотання, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін та провести розгляд справи без його участі.

В запереченнях відповідач посилається на п. 102.4 ст. 102 ПКУ та вказує на те, що на теперішній час проводиться стягнення податкового боргу згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 року у справі № 812/562/15 з рахунків у банках обслуговуючих боржника. Також, звертає увагу суду на те, що апелянтом не виконано вимоги Розділу 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Апелянтом 09 січня 2018 року до суду наданий відзив на заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній вказує на те, що податковий борг визначається безнадійним зі спливом строку давності і підлягає списанню, а саме: за визначенням податкового боргу безнадійним виникає обов’язок контролюючого органу щодо його списання згідно з Порядком № 577.

Тобто, оскільки податковий борг позивача визначається безнадійним 24.02.2017 року, тобто протягом 1 кварталу 2017 року, то відповідач мав обов’язок прийняти рішення про його списання з 11.05.2017 року по 30.05.2017 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (ідентифікаційний код 00444837) є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є перероблення молока, виробництво масла та сиру. З 25.01.2012 у позивача змінено повне та скорочене найменування, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 20.09.2017 за № НОМЕР_1 (а.с. 36-39).

Податковим повідомленням-рішенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2011 № НОМЕР_2 закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінника незбираного молока» (ідентифікаційний код 00444837) збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на 1641362,06 грн. (а.с. 74-75).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 2а-7807/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 № НОМЕР_2 відмовлено повністю (а.с. 17-21, 22-24).

04.04.2014 позивачем отримано податкову вимогу форми «Ю» від 26.03.2014 № 15, виставлену Старобільською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26.03.2014 у розмірі 1641362,06 грн. (основний платіж) (а.с. 70-73).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 81/718/15, яка в апеляційному порядку не переглядалась, у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Старобільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 26.03.2014 № 15 відмовлено повністю (а.с. 25-28).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі № 812/562/15, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, стягнуто кошти з Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (ідентифікаційний номер 00444837, адреса: 91016, Луганська область, м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Совєтская, буд. 73) за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1641362,06 грн. (один мільйон шістсот сорок одна тисяча триста шістдесят дві гривні 06 коп.) на користь Державного бюджету України (а.с. 29-32, 33-35).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо несписання податкового боргу ПАТ «Старобільський молокозавод» за податком на доходи фізичних осіб в сумі 1641362, 06 грн. як безнадійного та пені, що нарахована на вказаний податковий борг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 2а-7807/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 № НОМЕР_2 відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили 13.02.2014 року (а.с. 17-21, 22-24).

Тобто, грошове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1641362,06 грн., визначене Закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінника незбираного молока» податковим повідомленням-рішенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2011 № НОМЕР_2, стало узгодженим 13.02.2014.

Згідно з абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, позивач повинен був самостійно сплатити узгоджену суму грошового зобов’язання до 23.02.2014 включно.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється як податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Контролюючі органи згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строку в 1095 днів відповідач вжив заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу в сумі 1641362,06 грн., що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням 16.03.2011 року № НОМЕР_2, тому вказана сума не вважається безнадійним боргом та не підлягає списанню у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин, посилання апелянта на вимоги розділу 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577, є неправомірними, як і посилання відповідача не виконання позивачем вимог Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

З інтегрованої картки платника податків - позивача податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1641362,06 грн. протягом 2015-2017 років частково сплачений позивачем і станом на 30.09.2017 складає 1638935,60 грн., з яких 1630575,40 грн. - недоїмка, 8360,20 грн. – пеня (а.с. 60-63).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий борг в сумі 1641362,06 грн. стягується за рішенням суду, строки стягнення згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. У межах спірних правовідносин податковий борг в сумі 1641362,06 грн. може бути визнаний безнадійним, зокрема, у випадку, якщо прострочена заборгованість не погашена внаслідок недостатності майна юридичної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Таким чином, порушення прав Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" відповідачами не відбулось.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Державні податкові інспекції згідно з положеннями статті 19-3 Податкового кодексу України здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 № 503, Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Відповідно до підпункту 10 пункту 4 вказаного Положення Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу (а.с. 91-97).

В Положенні про Старобільську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, затвердженому наказом Державної фіскальної служби України від 27.03.2017 № 202, не передбачено виконання інспекцією функції щодо списання безнадійного податкового боргу (а.с. 85-88).

З викладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати списання безнадійного податкового боргу, є Головне управління ДФС у Луганській області, а не Старобільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги до Старобільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області належить залишити без задоволення через неналежність відповідача, а позовні вимоги до Головного управління ДФС у Луганській області належить залишити без задоволення через безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 р. у справі № 812/1297/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_1