Ухвала суду № 71538128, 09.01.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.01.2018 р. Справа № 914/3239/16

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», м. Київпро:заміну сторони правонаступникому справі:№914/3239/16за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», м. Київдо відповідача:Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, м. Львівпро:стягнення 709904,10 грн.

Суддя – Крупник Р.В. Секретар – Палюх Г.І.Представники сторін не з’явились

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до ч.3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного запису не здійснювалося. Заяв про відвід судді не надходило.

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017р. від ТОВ «Оптимум Фактор» надійшла заява, відповідно до якої заявник просить суд в порядку ст. 52, 334 ГПК України замінити ТОВ «Львівській автобусні заводи» його правонаступником – ТОВ «Оптимум Фактор».

Ухвалою від 27.12.2017р. суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 09.01.2017р.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення. На адресу суду направив клопотання про розгляд заяви за відсутності представника заявника.

Як вбачається із поданої заяви, заявник її обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2017р. у справі №914/3239/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ЛК АТП №1 на користь ТОВ «Львівські автобусні заводи» 524400,00 грн. інфляційних втрат, 175052,05 грн. 3% річних та 10488,84 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. 16.03.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ. 09.12.2016р. між ТОВ «Львівські автобусні заводи» та ТОВ «Оптимум Фактор» укладено договір факторингу №09122016/1, за умовами якого ТОВ «Оптимум Фактор» (фактор) зобов’язався передати в розпорядження ТОВ «Львівські автобусні заводи» (клієнта) за його вимогою, грошові кошти в розмірі суми фінансування, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до ЛК АТП №1 (боржника). Згідно вказаного договору, загальна сума права вимоги, що передається за цим ОСОБА_1 дорівнює сумі заборгованості боржника перед клієнтом по ОСОБА_1 поставки на день набуття права вимоги фактором відповідно до цього ОСОБА_1. Днем набуття фактором права вимоги по договору про закупівлю вважається день укладення сторонами цього договору. Таким чином, в результаті укладення зазначеного договору ТОВ «Оптимум Фактор» набуло право вимоги до ЛК АТ №1 щодо заборгованості за договором №18/11 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.11.2009р. Оскільки станом на день звернення заявника до суду та розгляду заяви наказ про примусове рішення від 16.03.2017р. до виконання не пред’являвся, представник просить суд замінити ТОВ «Львівські автобусні заводи» його правонаступником – ТОВ «Оптимум Фактор».

Позивач та відповідач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, неявка представників всіх учасників справи не є перешкодою для розгляду справи. А тому, ознайомившись з поданою заявою та наявними матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2015р. у справі №914/3239/16 за позовом ТОВ «Львівські автобусні заводи» до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення 709904,10 грн., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 524400,00 грн. інфляційних втрат, 175052,05 грн. 3% річних та 10488,84 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Підставою для прийняття рішення суду про стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 інфляційних втрат (за період липень 2015р.-жовтень 2016р.) та 3% річних (за період 31.07.2015р.-30.11.2016р.) слугувало неналежне виконання відповідачем умов ОСОБА_1 про закупівлю товарів, робіт та послуг №18/11 від 18.11.2009р., заборгованість за котрим була підтверджена рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2011р. у справі №5015/4335/11.

Рішення суду у справі №914/3239/16 у встановленому порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

16.03.2015р. на примусове виконання рішення господарським судом видано відповідний наказ.

Як свідчить долучений до заяви оригінал наказу господарського суду Львівської області від 16.03.2017р. у справі №914/3239/16, такий до виконання не пред’являвся (що підтверджується відсутністю відміток державного виконавця).

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2016р. між ТОВ «Львівські автобусні заводи» (Клієнтом) та ТОВ «Оптимум Фактор» (Фактором) було укладено Договір факторингу №09122016/1, відповідно до п. 2.1 якого Фактор зобов’язується передати в розпорядження Клієнта за його вимогою, грошові кошти в розмірі суми фінансування, а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до Боржника.

Пунктом 1.3 ОСОБА_1 факторингу визначено, що Боржником являється Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23884071 м. Львів вул. Грунтова,1-Б.

Відповідно до п. 1.4., 1.5., 1.6. ОСОБА_1 факторингу (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 10.12.2016р. до ОСОБА_1 факторингу), право вимоги – право грошової вимоги Клієнта до Боржника по зобов’язанням по ОСОБА_1 про закупівлю, строк платежу за яким настав, щодо погашення (сплати) Заборгованості, а також сплати інших платежів, які виникли або виникнуть в майбутньому на підставі укладених між Клієнтом та Боржником ОСОБА_1 про закупівлю, в тому числі, але не обмежуючись право на нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за неналежне виконання зобов’язань.

Договір про закупівлю – ОСОБА_1 про закупівлю товарів за державні кошти зі всіма додатками, змінами і доповненнями до них, що укладені між Клієнтом (як Постачальником) та Боржником (як Покупцем), у відповідності до якого Клієнт поставив Боржнику ОСОБА_2, а Боржник зобов’язався сплатити ціну ОСОБА_2, а також інші платежі (штрафи, пені, комісії, тощо), що виникли на підставі зазначених ОСОБА_1 про закупівлю на момент укладення ОСОБА_1 факторингу. В даному ОСОБА_1 факторингу договорами про закупівлю є: Договір №17/12/10 про закупівлю товарів за державні кошти від 14.12.2010 року та Договір №18/11 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.11.2009 року.

Заборгованість – невиконані (несплачені) Боржником грошові зобов’язання перед Клієнтом за ОСОБА_1 про закупівлю, зокрема, але не виключно:

- сума основної заборгованості, а саме сума заборгованості або її частини, яка відповідно до умов ОСОБА_1 про закупівлю підлягає сплаті, але ще не сплачена;

- заборгованість по несплаченим процентам за користування чужими коштами, а саме сума 3% (трьох процентів) річних, нарахованих на суму основної заборгованості за кредитами відповідно до положення ст.625 ЦК України за період прострочки;

- неустойка (штраф, пеня) за неналежне виконання ОСОБА_1 про закупівлю, в тому числі нараховані після укладення договору.

Пунктом 1.7. ОСОБА_1 факторингу (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 10.12.2016р. до ОСОБА_1 факторингу) визначено, що судові рішення – рішення господарського суду Львівської області, що набрали законної сили та не виконані на день укладення договору факторингу, за якими стягнуто грошові кошти з боржника на користь клієнта. В даному договорі судовими рішеннями є:

рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2012р. по справі №5015/774/12;

рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2015р. по справі №914/1265/15;

рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2011р. по справі №5015/4335/11;

рішення господарського суду Львівської області від 16.11.2015р. по справі №914/3116/15. У випадку якщо після укладення даного договору клієнт отримає додаткове судове рішення про стягнення заборгованості з боржника, він зобов’язаний передати фактору право вимоги за таким рішенням.

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_1 факторингу, за цим договором Фактор зобов’язується передати в розпорядження Клієнта за його вимогою, грошові кошти в розмірі суми фінансування, а Клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до Боржника.

Так, положеннями п. 2.2., 2.3. ОСОБА_1 факторингу визначено, що загальна сума права вимоги, що передається за цим ОСОБА_1 дорівнює сумі заборгованості Боржника перед Клієнтом по договору поставки на день набуття Права вимоги Фактором відповідно до цього ОСОБА_1. Загальна сума заборгованості складає 28085266,20 грн. Сторони домовилися, що сума фінансування (ціна договору) становить 19659686,34 грн.

За умовами п. 3.2.-3.5. ОСОБА_1 факторингу, зобов’язання Фактора по сплаті суми фінансування виникає з моменту підписання цього договору. Моментом виконання грошових зобов’язань Фактора за цим договором є момент зарахування грошових коштів, визначених в п. 2.3. цього договору на рахунок Клієнта визначений в п. 3.1. цього договору в повному обсязі. Зобов’язання Клієнта щодо передачі Фактору документації, що підтверджує право вимоги, по акту приймання-передачі виникає з моменту укладення цього договору. Зобов’язання Клієнта щодо письмового повідомлення Боржника щодо відступлення права вимоги виникає у Клієнта з моменту укладення цього договору та передачі документації Фактору.

Встановивши наведені обставини, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (положення ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Приписами ч. 1, 5 ст. 334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що на примусове виконання рішення від 27.02.2017р. у справі №914/3239/16 господарським судом Львівської області 16.03.2017р. було видано наказ про стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 на користь ТОВ «Львівські автобусні заводи» 524400,00 грн. інфляційних втрат, 175052,05 грн. 3% річних та 10488,84 грн. судового збору. Як встановлено судом, наказ господарського суду Львівської області від 16.03.2017р. у справі №914/3239/16, пред’явлений до виконання не був.

Заявник, вважаючи, що до нього на підставі ОСОБА_1 факторингу №09122016/1 від 09.12.2016р. перейшло право вимоги до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 за зобов’язаннями, які в останнього виникли за рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/3239/16, просить суд замінити ТОВ «Львівські автобусні заводи» його правонаступником – ТОВ «Оптимум Фактор».

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі змісту п. 1.5., 1.7. ОСОБА_1 факторингу (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 10.12.2016р. до ОСОБА_1 факторингу), правом вимоги за цим договором являється вимоги Клієнта - ТОВ «Львівські автобусні заводи» до Боржника - Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 за зобов’язаннями за договорами про закупівлю, строк платежу за яким настав (в т.ч. заборгованості та інших платежів) та які виникли на підставі укладених між Клієнтом та Боржником ОСОБА_1 про закупівлю, що підтверджені рішенням господарського суду у справі №5015/774/12, №914/1265/15, №5015/4335/11, № 914/3116/15, а також у випадку отримання додаткового рішення суду, Клієнт взяв на себе зобов’язання передати Фактору право вимоги за таким рішенням.

Враховуючи те, що суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 згідно наказу №914/3239/16 являються заборгованістю останнього перед ТОВ «Львівські автобусні заводи» по ОСОБА_1 про закупівлю товарів, робіт та послуг №18/11 від 18.11.2009р. на день набуття Права вимоги Фактором (оскільки право вимоги фактор набув 09.12.2016р. а заборгованість з інфляційних втрат нараховувалася за період з липня 2015р. по жовтень 2016р. та 3% річних - за період 31.07.2015р. по 30.11.2016р.), суд вважає, що уклавши Договір факторингу №09122016/1 від 09.12.2016р., ТОВ «Оптимум Фактор» (видом діяльності якого являється, зокрема, надання фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) 64.99) набув статусу Кредитора по відношенню до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 за зобов’язаннями, які виникли в останнього за рішенням суду у справі №914/3239/16, зокрема, в частині стягнення 524400,00 грн. інфляційних втрат та 175052,05 грн. 3% річних, без судового збору в розмірі 10488,84 грн., оскільки право вимоги на такий не передбачений ні умовами ОСОБА_1 факторингу, ні Додатковою угодою №1 від 10.12.2016р. до ОСОБА_1 факторингу.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, зокрема, в частині заміни стягувача щодо стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 524400,00 грн. інфляційних втрат та 175052,05 грн. 3% річних за рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2017р. у справі №914/3239/16.

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Оптимум Фактор» про заміну сторони правонаступником у справі №914/3239/16 задоволити частково.

2. Замінити сторону стягувача у наказі Господарського суду Львівської області №914/3239/16 від 16.03.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11, офіс 27; код ЄДРПОУ 37194782) в частині права вимоги до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення 524400,00 грн. інфляційних втрат та 175052,05 грн. 3% річних.

3. В решті заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.01.2018р.

Суддя Крупник Р.В.