Рішення № 71537211, 12.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2018 року 11 год. 05 хв. № 826/6038/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллі Вікторовичапро визнання протиправним та скасування наказу № 13.11.2015 року № 56/1-ОС, зобов?язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича (далі також - відповідач 1, уповноважена особа Фонду Волощук І.Г.) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач 2, Фонд), в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2015 року № 56/1-ОС про визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн. поточного рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_2 в AT «Банк «Національні інвестиції» (код ЄДРПОУ 20017340) на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 в AT «Банк «Національні інвестиції» (код ЄДРПОУ 20017340);

- зобов'язати відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника AT «Банк «Національні інвестиції» (код ЄДРПОУ 20017340), якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 року;

- зобов'язати відповідача 2 включити передану відповідачем 1 інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача 2 здійснити відшкодування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за вкладом згідно з договором № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощуком І.Г. було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Наслідком чого стало відсутність відомостей про позивача в Загальному реєстрі вкладників Банку та відповідно не прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 за рахунок Фонду. Позивач вважає, що його законні права порушенні протиправним рішенням уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. - наказом від 13.11.2015 року № 56/1-ОС, яким визнано нікчемним правочин від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_5 на поточний рахунок ОСОБА_1 в AT «Банк «Національні інвестиції». На переконання позивача, договір № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 року, укладений між позивачем та Банком, є дійсним, а кошти, що надійшли на поточний рахунок позивача, перераховані у законний спосіб на підставі дійсного договору позики від 0809.2015 року.

В ході розгляду справи судом до участі у справі в якості співвідповідача залучено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича (далі також - відповідач 3).

У призначеному судовому засіданні 23.11.2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача 3 заперечував проти позову з підстав наведених у тексті його заперечень від 23.11.2017 року № 980/03-1.

Відповідачі (уповноважена особа Фонду Волощук І.Г. та Фонд) явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Натомість у матеріалах справи наявні письмові заперечення представників відповідачів. Зокрема, в тексті своїх заперечень представник уповноваженої особи Фонду Луньо І.В. зазначив, що за результатами проведеної перевірки правочинів, укладених ПАТ «Банк «Національні інвестиції», встановлено факт нікчемності договорів, укладених у період з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року, тобто, на час дії постанови Національного банку України від 15.09.2015 року № 607/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних». Зокрема, Комісією з перевірки правочинів на предмет їх нікчемності встановлено, що всупереч вимог постанови Національного банку України від 15.09.2015 року № 607/БТ, 17.09.2015 року відповідно до платіжного доручення на поточний рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_1, відкритий у ПАТ «Банк «Національні інвестиції», з поточного рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_5 перераховано грошові кошти на суму 198 500,00 грн. з призначенням платежу «переказ коштів згідно договору безвідсоткової позики № 11 від 08.09.2015 року». Відповідач 3 вважає, що ОСОБА_5 було здійснено штучне розподілення коштів, які знаходились на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_1, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку. Описані вище дії (операції) відбулися з метою отримання коштів не від банку, та не за рахунок банку, а від Фонду і за рахунок Фонду (тобто, за рахунок держави). На підставі пропозиції Комісії та відповідно до повноважень, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду прийняла рішення, оформлене наказом від 13.11.2015 року № 56/1-ОС «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)», та визнала описані вище правочини (операції) нікчемними з підстави, передбаченої п. 9 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону.

Фонд також заперечував проти позову з тих мотивів, що у Фонду не було законних підстав для включення ОСОБА_1 до Загального реєстру, оскільки відомості про останнього були відсутні у складеному уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій такою особою додатковій інформації про вкладників.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України 13.12.2017 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Суд встановив, що 04.09.2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (Банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи. Відповідно до умов цього договору, Банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 в національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства, нормативно правових актів Національного банку України та умов цього Договору.

17.09.2015 року на вказаний поточний рахунок позивача надійшли безготівкові кошти у сумі 198 500 грн., призначення платежу «Переказ коштів зг. договору безвідсоткової позики № 11 від 08.09.2015р. без ПДВ. Не за ЦП», що засвідчується наданою позивачем копією виписки банку за період з 08.09.2015 року по 11.10.2015 року.

У тексті позову позивач пояснив, що кошти у зазначеній сумі були перераховані, йому ОСОБА_5, як позикодавцем, на підставі укладеного між ними письмового договору безвідсоткової позики № 11 від 08.09.2015 року. Згідно умов цього договору позики (копія якого надана суду разом з матеріалами позову), позикодавець (ОСОБА_5І.), в порядку і на умовах, визначених цим Договором, надає позичальнику (ОСОБА_1.) безвідсоткову позику у сумі 198 500 грн. строком на один рік, а позичальник зобов?язується повернути позику у визначений договором строк. Позика надається шляхом передачі готівки із рук позикодавця в руки позичальника або перерахуванням коштів на його рахунок. Підтвердженням отримання позики позичальником є розписка видана позикодавцю або банківський документ.

Факт перерахування 17.09.2015 року безготівкових коштів ОСОБА_5 зі свого поточного рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 визнається сторонами.

Між тим, 15.09.2015 року постановою Національного банку України № 607/БТ «Про віднесення АТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних» було прийнято рішення про віднесення АТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Згодом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 613 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 року прийнято рішення за № 172 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Національні інвестиції» з делегуванням останній всіх повноважень, визначених ст.ст. 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Національні інвестиції» було призначено Волощука Ігоря Григоровича.

13.11.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощуком І.Г. з метою дотримання на час здійснення у АТ «Банк «Національні інвестиції» тимчасової адміністрації вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було видано наказ № 56/1-ос «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)», згідно якого операції, правочини, договори, перелік яких наведено в Додатку № 1, визнано нікчемними, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зокрема, у витязі з Додатку № 1 до зазначеного Наказу відповідача 1, правочин від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів у сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_2 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3, з призначенням платежу «Переказ коштів зг. договору безвідсоткової позики № 11 від 08.09.2015р. без ПДВ. Не за ЦП», - значиться як такий, що визнаний нікчемним згідно п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В подальшому, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 року № 853 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Банк «Національні інвестиції», та на підставі цієї Постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.12.2015 року № 214 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT «Банк «Національні інвестиції» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Волощука І.Г. строком на 2 роки з 03.12.2015 року по 02.12.2017 року включно.

Своїм листом (повідомленням) № 4732/03 від 02.12.2015 року уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощук І.Г. повідомив позивача про нікчемність вказаного вище правочину з підстав, передбачених п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2230 від 31.05.2017 року визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луню Іллі Вікторовичу з 06.06.2017 року.

Не погоджуючись з таким листом-відповіддю уповноваженої особи Фонду, та вважаючи свої права і законні інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону регламентовано, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 44 Закону №4452-VI Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1) відповідно до плану врегулювання;

2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;

3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 5 ст. 45 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення Уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій Уповноваженій особі Фонду.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджений Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами».

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений нормами ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. 3 і 4 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Між тим, згідно з приписами ч. 6 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує також переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452-VI до повноважень Фонду або шляхом делегування повноважень Уповноваженій особі, з дня початку процедури ліквідації банку належать, зокрема, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх Уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Відповідно до п. 3 і 4 розд. ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 2 розд. IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

При цьому, згідно з п. 4 розд. IV Положення № 14 виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В свою чергу, відомості Загального реєстру формуються на підставі Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, який формується та подається до Фонду Уповноваженою особою Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Наведені норми законодавства регламентують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Крім того, у відповідності до п. 6 розд. ІІІ Положення № 14 протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 38 № 4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (ч. 5 ст. 38 Закону № 4452-VI).

Вказана позиція щодо нікчемності правочину повністю узгоджуються з вимогами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, нормою ч. 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина перша ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Також, згідно з ч. 2 ст. 215 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, з контексту наведених норм права вбачається законодавчо визначене право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Уповноваженої особи Фонду (в межах делегованих повноважень) на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (дані висновки суду відповідають позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у постанові від 21.01.2016 року № К/800/26658/15, ухвалах від 05.09.2017 року № К/800/2520/16, від 30.11.2017 року № К/800/22496/16).

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Водночас суд враховує те, що в силу норм ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (про що також зазначав Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 09.02.2016 року № К/800/36215/15).

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника уповноваженої особи Фонду Луньо І.В. суд дійшов висновку про нормативну та документальну необґрунтованість доводів відповідача 1 щодо незаконності операції з перерахування 17.09.2015 року коштів на поточний рахунок позивача незаконність у зв'язку з наступним.

Як зазначалося вище по тексту рішення суду, в розумінні норм п. 3 і 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «вклад» - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

За приписами ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

В силу норм ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний: вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка; зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом; за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. (ст. 1074 цього Кодексу).

Згідно положень п. 1.18 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Зокрема, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

З контексту наведених норм матеріального права слідує, що на момент поповнення поточного рахунку позивача за рахунок надходжень коштів від іншої фізичної особи у національній валюті України законодавець не встановлюв обмежень в частині походження коштів вкладу.

Також, з огляду на положення ст. 319 і 321 ЦК України, суд вважає, що ОСОБА_5, яким перераховано кошти на рахунок позивача, має право вільно розпоряджатись коштами, які є його власністю. Відповідачами не надано доказів, що дії цієї фізичної особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону.

Будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення договору банківського рахунку з позивачем та вчинення операцій з розрахунково-касового обслуговування рахунків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 переваг третім особам (в даному випадку ОСОБА_5.) перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів (200 тис. грн.), відповідачі всупереч вимог ч. 1 ст. 73, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надали та про причини відсутності таких не повідомили.

Відповідачі також не надав суду документальні докази, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського рахунку № 26287980/11/Деп з ОСОБА_1, правочинів з перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», та про існування відповідних судових рішень не повідомив.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемними договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Національні інвестиції», та правочинів з перерахування банком коштів третьої особи на поточний рахунок позивача НОМЕР_3.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідачів на нікчемність правочину з підстави його укладення в період дії постанови НБУ від 15.09.2015 року № 607/БТ, якою АТ «Банк «Національні інвестиції» віднесено до категорії проблемних», оскільки зазначена Постанова є таємною та доступною для обмеженого кола осіб і не доводиться до відома клієнтів Банку. Тож, позивач та ОСОБА_5 не знали та не могли знати про її існування та обмеження, що в ній встановлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Проте, жодних підстав відповідно до наведеної частини статті 26 Закону для відмови у відшкодування позивачу коштів відповідачі в суді не довели.

Таким чином, враховуючи те, що доводи відповідача 3 про нікчемність правочину щодо перерахування безготівкових коштів з поточного рахунку ОСОБА_5 на поточний рахунок позивача не знайшли документального підтвердження під час вирішення справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 протиправно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невиплаченої суми 198 500 грн. У зв?язу з цим суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправним і скасування наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощука І.Г. від 13.11.2015 року № 56/1-ОС в частині, що стосується визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн. поточного рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_2 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом положень п. 6 розд. ІІ, п.п. 2 3 і 5 розд. III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в останній чинній редакції) Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Протиправність невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (нині - Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду) вказує на наявність правових підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду Луньо І.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (доповнення) щодо позивача, як вкладника, який має право на гарантоване відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на підставі договору № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 року.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині решти позовних вимог про зобов'язання Фонду вчинити певні дії, оскільки, заважаючи на те, що інформація про позивача до Переліку вкладників внесена не була, а Фонду додаткова інформація (доповнення) про позивача уповноваженою особою Фонду ще не надавалась, у суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимоги про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників Банку та вжити заходів по відшкодуванню сум коштів за вкладом.

Суд зазначає, що на час розгляду справи та прийняття у ній рішення суду по суті відносини між позивачем та Фондом відсутні, права та законні інтереси позивача Фондом наразі не порушено, що, за переконанням суду, також свідчить про відсутність підстав для зобов'язання Фонду вчинити певні дії щодо позивача.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст. 2, ст.ст. 5 - 11, ст. 19, ст.ст. 72 - 77, ст. 90, ст. 139, ст.ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича від 13.11.2015 року № 56/1-ОС «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» в частині, що стосується визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_2 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (доповнення) про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» (код ЄДРПОУ 20017340), якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» на підставі договору № 26287980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 року.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 02081, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 2 204,80 грн. за рахунок асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллі Вікторовича (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 35, код ЄДРПОУ банку 20017340).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова