Рішення № 71537091, 12.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2018 року 09 год. 53 хв. № 826/19800/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 03 жовтня 2016 року № 0039611205, - В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (далі також - позивач, ПАТ «ОГХК») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому з просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2016 року № 0039611205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частина чистого прибутку (доходу), що сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, не відноситься до податків в силу Податкового кодексу України, а відповідний розрахунок частини чистого прибутку (доходу) не може бути прирівняний до податкових декларацій, застосування до позивача відповідальності на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за неподачу податкової звітності є протиправним. Крім того, позивач посилався на те, що внаслідок перетворення Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» у Публічне акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» за 2016 рік позивачем вже була подана річна фінансова звітність та сплачені дивіденди, як акціонерним товариством, які є спільними за своєю правовою природою з частиною чистого прибутку (доходу), що сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що позивачем не було подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, що прирівнюється до податкової звітності, а тому застосування до нього відповідальності на п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України є таким, що відповідає вимогам законодавства.

14 листопада 2017 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України 14 листопада 2017 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві провела камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП «ОГХК», за результатами якої складено Акт перевірки від 30 вересня 2016 року № 11952/26-58-12-05-36716128.

В ході перевірки було встановлено, що в порушення норм п. 49.18 ст. 49 ПК України платником несвоєчасно подано розрахунок частини чистого прибутку за І півріччя 2016 року, граничний строк подання - 09 серпня 2016 року, водночас податкова звітність не подана.

03 жовтня 2016 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного Акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0039611205, яким за порушення вимог п. 49.18 ст. 49 на підставі п. 1 ст. 120.1 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 020, грн. за платежем: частина чистого прибутку.

В силу ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».

В силу ст. 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

Згідно з п. 2 Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

В силу п. 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року № 285. Вказана форма Розрахунку передбачає, що звітним періодом для подачі розрахунку є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.

Водночас, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями згідно положень п. 8.2 ст. 8, п. 9.1, п. 9.4 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) не входить до виключного переліку загальнодержавних податків та зборів.

Крім того, Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами, не підпадає під визначення податкової декларації, розрахунку, наведеному в п. 46.1 ст. 46 ПК України, оскільки на підставі на нього не здійснюється нарахування та/або сплата податку відповідним платником податку.

Той факт, що відповідна форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджена Державною податковою адміністрацією, а звітні періоди та строки сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами, відповідають відповідним періодам та строкам сплати для податку на прибуток, не наділяють частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами, статусом податку, а отже процедури адміністрування податків, передбачені ПК України, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, на неї не розповсюджуються.

За змістом п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) відповідальність на підставі цієї норми застосовується, зокрема, за неподачу декларацій (розрахунків) платниками податків та іншими особами, зобов'язаними сплачувати податки, збори.

Відтак, застосування до позивача відповідальності на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України за неподачу Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями є безпідставним.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на процедуру перетворення, як на підставу неподачі відповідного Розрахунку, оскільки державна реєстрація юридичної особи, що утворена в результаті перетворення, та відповідно припинення відбулась лише 08 грудня 2016 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отже в першому півріччі 2016 року позивач ще мав статус державного унітарного підприємства, а тому на нього розповсюджувались вимоги Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V та Порядку щодо подачі відповідного розрахунку.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку необхідність визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 1 ст. 139 ПК України суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. 2, ст. 7, ст.ст. 72 - 77, ст. 139, ст. ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255, ст. 292 -ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03 жовтня 2016 року № 0039611205.

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ідентифікаційний код 36716128, 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3) судові витрати у розмірі 1 378, 00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ідентифікаційний код 39471390, 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова