Ухвала суду № 71536167, 11.01.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5964/17

УХВАЛА

11 січня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Сердюк І.С.

представника позивача не з’явився

представника відповідача не з’явився

представника третіх осіб ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третіх осіб (ОСОБА_1 за довіреностями) про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених ч. 3 ст. 123 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Овідіопольського районного управління юстиції – ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації нерухомого майна.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Інформація про дату судового засідання 20.12.2017 р. повідомлена засобами телефонного зв’язку представнику Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_5 за телефоном: (04868) 52024, про що складено телефонограму за підписом секретаря судового засідання Сердюк І.С.

Крім того, ухвала від 18.12.2017 р. про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням дати судового засідання на 11.01.2018 року на 11:00 год. направлена засобами поштового зв’язку. Згідно інформації що міститься на офіційному сайті «УКРПОШТА відправлення 6550104091603 (адресат: Чорноморська міська рада) - Вручення особисто» 04.01.2018 р.

Однак не зважаючи на належне повідомлення, представник позивача до судового засідання не з’явився. При цьому, ним не повідомлені причини неявки до судового засідання, що унеможливлює оцінку їх поважності.

Відповідач /державний реєстратор прав на нерухоме майно Овідіопольського районного управління юстиції – ОСОБА_2/ в судове засідання не з’явився. Про дату судового засідання на 11.01.2018 року на 11:00 год. повідомлена засобами поштового зв’язку.

Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: «адресата не має». За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається їм за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В судовому засіданні 11.01.2018 року представник третіх осіб заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав, визначених ч. 3 ст. 123 КАС України, мотивуючи тим, що позивачу було відомо про зареєстрований об’єкт нерухомості за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 8, приміщення 152-Н з жовтня 2016 року, оскільки листом від 26.10.2016 року № 1-02-02/3123477 повідомляв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про необхідність надання рішення про присвоєння адреси реконструйованому об’єкту.

Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд зважає , що пунктом 10 Розділ VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вказані норми Перехідних положень, суд керується нормами КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.(Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасни кам процесу щодо судового захисту їхніх прав.

Судочинство як найдієвіший інститут забезпечення верховенства права має грунтуватись, зокрема, на таких загальних принципах: законність, що вимагає від суду здійснювати судочинство, керуючись Конституцією та законами, з урахуванням їх цілей та надаючи при цьому найсправедливіше тлумачення для кожного випадку; рівність учасників процесу, яка означає рівні можливості у судовому процесі, що відповідає процесуальному статусу учасника процесу; диспозитивність, відповідно до якої сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та інші.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла станом на момент подання позову), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими; законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України (у чинній редакції), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Представник третіх осіб (ОСОБА_1Ю.) заяву про залишення позовної заяви без розгляду направила на адресу позивача 26.12.2017 р. (квитанція № 6507805932421), яка отримана позивачем особисто 02.01.2018 р.

При цьому, представником позивача не надано жодних пояснень щодо обставин обізнаності позивача про спірне рішення ще з жовтня 2016 року.

Разом з цим, позивачем не подана заява про поновлення строку звернення до суду, як того вимагає чинна редакція КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно – правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище суд вважає, що адміністративний позов поданий з порушенням строку на звернення до суду.

Відлік строку, на думку суду, почався для позивача з 27.10.2016 р., що підтверджується листом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 26.10.2016 року № 1-02-02/3123477, який свідчить про обізнаність позивача щодо відсутності рішення про присвоєння адреси реконструйованому об’єкту.

Вказаний лист суд вважає належним доказом (ст. 73 КАС України), оскільки він містить інформацію щодо дати обізнаності позивача та допустимим доказом (ст. 74 КАС України), так як видавником цього листа є саме позивач.

Цей лист є також достатнім доказом, оскільки дає можливість дійти висновку про дату обізнаності позивача.

Заяви у встановленому приписами ч. 6 ст. 161 КАС України порядку щодо поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не надано, доводи представника третіх осіб не спростовані, а тому клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 51, 60, 122, ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 , 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника третіх осіб (ОСОБА_1 за довіреностями) про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених ч. 3 ст. 123 КАС України – задовольнити.

Справу за позовом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Овідіопольського районного управління юстиції – ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації нерухомого майна – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Потоцька Н.В.