Ухвала суду № 71534481, 27.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/6055/2017

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Масенка Д.Є.., Паленика І.Г.

за участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Гречишкіна В.В.

захисників Мусієнка Ю.П., Очеретного Ю.В.

підозрюваного ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника Мусієнка Ю.П. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. та продовжено строк тримання під вартою до 20 січня 2018 року 21 год. 15 хв., з визначенням застави 37500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 000 000 гривень, щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпро, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України.

Згідно ухвали суду, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на складання обвинувального акту в порядку ст.291 КПК України (завершення досудового розслідування), а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник МусієнкоЮ.П. просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, поклавши на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що виразилась у неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. постановлена з порушенням прав і свобод підозрюваного, а слідчим суддею не встановлені передбачені законом підстави для продовження запобіжного заходу. Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України, є необґрунтованою. Також захисник зазначає, що висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки в матеріалах справи та клопотанні слідчого відсутні дані, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків та не зазначив жодного доказу того, що є реальна загроза, що ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини. При цьому сторона захисту наголошує на тому, що у клопотанні органу досудового розслідування твердження про неможливість закінчення у кримінальному провадженні досудового розслідування, у зв'язку з його винятковою складністю, не відповідають дійсності, оскільки всі слідчі дії проведено у повному обсязі. Також захисник вказує на те, що 08.11.2017 року стороною обвинувачення в порядку ст.. 290 КПК України відкрито матеріали для ознайомлення. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні спливає 24 листопада 2017 року, в подальшому строк досудового розслідування , постановою прокурора не продовжувався.

Також апелянт вказує, що з часу застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, його стан здоров'я суттєво погіршився і перебування в умовах СІЗО тільки ускладнює існуючі захворювання, оскільки підозрюваний потребує постійного нагляду та медичних обстежень. Також, слідчий суддя дійшов помилкового висновку визначаючи підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 000 000 грн., оскільки такий розмір застави є непомірним для підозрюваного та членів його сім'ї.

При постановленні ухвали, захисник просить врахувати, що ОСОБА_4 за віком є не молодою людиною, потребує прискіпливого ставлення до свого здоров'я, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, сталі соціальні зв'язки, є соціально благополучною людиною, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, надає допомогу слідству

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення підозрюваного та захисників які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4, чогось

очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на учасників у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті на які посилається захисник.

Висновки слідчого судді узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Посилання захисника в частині того, що ОСОБА_4 за віком є не молодою людиною, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, сталі соціальні зв'язки, є соціально благополучною людиною, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, надає допомогу слідству у встановленні істини, не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для застосування відносно останнього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Твердження захисника стосовно того, що ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я, заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, а запобігання ризикам неналежної процесуальної поведінки неможливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному застави у межах 37 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) гривень, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального провадження, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, прийшов до висновку про те, що визначена судом застава забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками, з чим погоджується і колегія суддів.

Підстав вважати визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним та таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині слід визнати непереконливими.

На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч.3 ст.197 КПК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вважає, що доводи, в цій апеляційній скарзі викладені, правильність висновків слідчого судді не спростовують.

В тому числі, не спростовує цих висновків і посилання захисника Мусієнка Ю.П., про те, що на теперішній час досудове розслідування по кримінальному провадженню завершено та виконуються положення ст.290 КПК України.

З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги захисника щодо порушення прав і свобод підозрюваного та відсутності підстав для продовження запобіжного заходу, є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, а зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не є визначеними законом підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. та продовжено строк тримання під вартою до 20 січня 2018 року 21 год. 15 хв., з визначенням застави 37500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 000 000 гривень, щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпро, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України. - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника Мусієнка Ю.П. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає

Судді: ГлинянийВ.П. Паленик І.Г Масенко Д.Є.