Ухвала суду № 71532416, 09.01.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09.01.2018

Справа № 642/6343/17

Провадження № 2/642/2165/17

У Х В А Л А

щодо визначення розміру судового збору

9 січня 2018 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Шрамко Л.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просить розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м.Харків, вул. Керамічна, 31, укладений 24.09.2014 року та визнати за ним право власності на вказаний будинок.

Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року вказану позовну заяву залишено без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України ( в ред. 2017 року), та позивачу наданий строк протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків – доплати судового збору.

4 січня 2018 року представник позивача подав суду заяву, в якій не погодився з вимогами суду щодо сплати судового збору. Зазначив,що в жодному нормативно-правовому акті не визначено, що вартість майна повинна визначатись на момент подачі позову, та що при визначенні розміру судового збору судом застосовується розмір максимальної ставки судового збору. Крім того, в договорі купівлі-продажу від 24.09.2014 сторонами вартість майна визначена у розмірі 217 500 грн. Також вважає, що умовою сплати декількох судових зборів з різними вимогами є їх відокремленість одна від одної та незалежність, у свою чергу при поданні цього позову та визначення розміру сплати судового збору враховувалось те, що витребування майна з відповідача при розірвання договору є правом позивача, встановленим в самому договорі.

Суд не погоджується з зазначеними доводами представника позивача щодо розміру судового збору з таких підстав.

Відповідно до п/п 1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання заяви майнового характеру фізичною особою сплачувався судовий збір у розмірі 1% ціни позову на час звернення позивача з позовом до суду - 14.12.2017, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (8000 грн.) , за подання позову немайнового характеру, подану фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640 грн.)

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До позовної заяви позивач надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2175 грн., зазначивши ціну прозову – 217 500 грн.- ціну будинку, зазначену в договорі від 24.09.2014 року.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на нерухоме майно ціна позову визначається вартістю нерухомого майна, позивачу запропоновано надати висновок оцінювача про дійсну вартість спірного домоволодіння за цінами на дату подачі позовної заяви, та відповідно зазначити ціну позову та доплатити судовий збір за немайнові вимоги – розірвання договору - у розмірі 640 грн., та за майнові вимоги -1% від ціни позову - вартості будинку, після його оцінки.

Відповідно до п.п.2, 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 вказаної статті якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в данному населенному пункті чи місцевості, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. за №20 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998р. за №15).

Зміст наведених положень свідчить про те, що йдеться про дійсну вартість нерухомого майна саме на час подання позову до суду.

Крім того, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п.16 вказаної Постанови розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно зчастиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Позивачем заявлено дві вимоги – майнова – про визнання права власності на нерухоме майно, та немайнова – про розірвання договору купівлі-продажу.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 640грн. за звернення з немайновими вимогами - розірвання договору купівлі-продажу, та 1%від дійсної вартості будинку – з вимог майнового характеру,про визнання права власності на будинок.

До позовної заяви позивач надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2175 грн., зазначивши ціну прозову – 217 500 грн.- ціну будинку,зазначену в договорі від 24.09.2014 року.

Суд вважає вказану ціну позову заниженою, оскільки згідно з зазначеною в оспорюваному договорі експертною оцінкою вартість вказаного не житлового будинку з надвірними будівлями складала у 2014 році 748 400 грн.

Оскільки угода купівлі-продажу була укладена у 2014 році, та згідно з даними експертної оцінки на час укладання договору, проведеної ТОВ «САБО Консалтінг» ринкова (оціночна) вартість будинку становить 784 400 грн., а інших даних щодо вартості будинку на даний час суду не надано, суд, враховуючи загальну площу житлового будинку – 148 кв.м., приходить до висновку,що його дійсна вартість на час подачі позову -14.12.2017 - може складати 800 000 грн.

Суддя не є експертом в галузі оцінки майна, тому, якщо позивачем не надано відповідного експертного висновку на час звернення до суду, визначає вартість майна попередньо, та законом передбачено повернення зайво сплаченого судового збору.

Таким чином, суд визначає розмір судового збору: за немайновими вимогами - 640грн, за майновими вимогами – 8000 грн, виходячи з попередньої вартості будинку з надвірними будівлями – 80000 грн., а всього сума судового збору судом визначена у розмірі 8 640грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 175грн., позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 6 465грн.:( 8640-2175=6465 грн.)

Керуючись ст. ст. 176, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Попередньо визначити розмір судового збору, якій слід сплатити позивачеві, у розмірі 6 465 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят п’ять грн. 00 коп.)

Реквізити для сплати судового збору:отримувач коштів -УДКСУ у Холодногірському районі м. Харкова: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999696 ,Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Харкова Харківської області, Код банку отримувача (МФО) 851011, Рахунок отримувача 31217206700006,Код класифікації доходів бюджету 22030101 , призначення платежу -*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, Ленінський районний суд м .Харкова.

У разі несплати судового збору позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м.Харкова протягом 15 дня з дня її складення.

Суддя - Л.Л. Шрамко