Вирок № 71530546, 11.01.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

11.01.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1248/17

номер провадження 1-кп/531/18/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

прокурора Одинець А.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі кримінальне провадження, відомості про яке 13.10.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170180000693, за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Орвяниця Дубровицького району Рівненської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку липня 2017 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_2, працюючи підсобним робітником Львівського відділку ПП «Ланна Агро» та перебуваючи на своєму робочому місці на території Львівського відділку ПП «Ланна Агро», розташованого за адресою: с.Львівське Карлівського району Полтавської області, умисно, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно викрав з приміщення комори відділку штангу бензотримера «Hyunday», вартістю 158 грн., та чотирьох ведучих валів до бензотримера «Hyunday», вартістю 115 грн. за 1 шт., на загальну суму 460 грн., чим спричинив ПП «Ланна Агро» матеріальної шкоди на загальну суму 618 грн.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що працював в ПП «Ланна Агро» бензокосарем. Йому видавалися замінні частини та деталі до тримера. Він замінив старі деталі на нові. При цьому старі деталі забрав додому. Розумів, що вчиняє крадіжку, щиро кається у вчиненому.

Представник потерпілого у судовому засіданні фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорює, розуміє зміст цих обставин, попереджений про обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення щодо цих обставин. Майнова шкода відшкодована поверненням майна, претензій до обвинуваченого не має.

За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони сторонами кримінального провадження не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, стосуються речових доказів та процесуальних витрат, та дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого за ст.185 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, у побуті характеризується задовільно, не перебуває на обліку у нарколога і психіатра, не судимий згідно ст. 89 КК України, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Суд не визнає у якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки суду не надано даних про вчинення обвинуваченим таких активних дій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України суд не вбачає.

З урахуванням всіх обставин у справі, даних, характеризуючих особу обвинуваченого, який у судовому засіданні визнав провину, розкаявся у вчиненому, з врахуванням пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, згідно ст.1 п. «е» Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав законної сили 07.09.2017 року, від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються особи, які вчинили умисні злочини, які не є тяжкими чи особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи - особами, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, дублікат якого видано 15.12.2016 Полтавською облдержадміністрацією, обвинувачений ОСОБА_2 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обвинувачений надав згоду на застосування щодо нього амністії.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст.1 п. «е» Закону України «Про амністію у 2016 році», так як обвинувачений притягується до відповідальності за умисний злочин середньої тяжкості, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Перешкод до застосування амністії, зазначених у ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» не встановлено.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.1 п. «е» Закону України «Про амністію в 2016 році».

Речові докази: штангу бензотримера «Hyunday» та 4 ведучих вали до бензотримера «Hyunday», які перебувають на зберіганні в ПП «Ланна Агро», залишити в його правомірному володінні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити сторонам кримінального провадження в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя І.В. Лизенко