Ухвала суду № 71529106, 11.01.2018, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/298/16-ц

Номер провадження: 2/365/18/18

У Х В А Л А

11.01.2018 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участі секретаря

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання без повідомлення учасників справи письмову заяву ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, зобов'язання звільнити земельну ділянку та стягнення матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївни про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2018 року заявник - відповідач за первісним позовом у цій справі ОСОБА_2 звернувся до суду із письмовою заявою про відвід судді Денисенко Н.О., посилаючись на те, що суддя під час допиту свідка ОСОБА_5, яка є фігурантом кримінального провадження та не несе відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань, які не можуть бути допустимими доказами, ставила останній запитання на власний розсуд, чим спонукала останню давати показання, які були вигідні іншому учаснику справи, а не ОСОБА_2 Представник останнього на підставі ч. 3 ст. 214 ЦПК України скористався правом заперечення щодо таких дій головуючого, яке не було розв'язане ухвалою.

Крім того, голова Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В. під час розгляду цієї справи діяв упереджено, попередньо погодивши із цим свідком її показання, з метою ухвалення рішення не на користь ОСОБА_2

Зазначені обставини та факти вказують на можливий тиск зі сторони голови Згурівського районного суду Київської області Хижного Р.В. на суддю Денисенко Н.О.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено розгляд справи за нормами ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

У зв'язку з тим, що розгляд заяви здійснюється судом за відсутності учасників справи, які на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України не повідомлялися про судове засідання та суд не вбачає підстав для ініціювання цього питання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Клопотання ОСОБА_2 про розгляд питання про відвід судді з повідомленням учасників справи не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та суперечить вимогам ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України у разі якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2016 року уповноважений представник позивача звернувся до суду із вищезазначеним позовом 4 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним зустрічним позовом. Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження із первісним позовом.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали цієї цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та про зупинення провадження у справі, оскільки заявник ґрунтує свої висновки на припущеннях та формальних міркуваннях, що не може бути законною підставою для відводу судді.

Головуючий у справі суддя діє в межах своїх повноважень неупереджено та об'єктивно. Натомість представник відповідача порушував порядок під час судового засідання, у зв'язку з чим до нього було застосовано попередження та роз'яснено про можливість допиту свідка ОСОБА_5 з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, чому представник відповідача перешкоджав впродовж допиту цього свідка.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом в судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, 253, п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді залишити без задоволення.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, зобов'язання звільнити земельну ділянку та стягнення матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївни про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації до вирішення питання про відвід.

Справу передати до канцелярії Згурівського районного суду Київської області для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду лише в частині зупинення провадження у справі може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

В цій частині ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

В іншій частині ухвала не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її підписання.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО