Рішення № 71522171, 10.01.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3911/17

Провадження № 2/333/152/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом Запорізької обласної державної адміністрації в особі голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати інформацію щодо позивача, яка була поширена відповідачем на власній сторінці у соціальній мережі «Facebook» щодо отримання посадовими особами зі складу міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення якісної підготовки та проведення курортного сезону «Курорт - 2017», створеної розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року № 93, неправомірної вигоди від суб'єктів господарювання - власників баз відпочинку у смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, в розмірі 1000 доларів з кожного, - недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Запорізької обласної державної адміністрації, порочить честь та гідність голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення по цій судовій справі в той самий спосіб, в який зазначена недостовірна інформація була поширена (на особистій сторінці відповідача в мережі «Facebook» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовних вимогах та не заперечив проти розгляду справи за його відсутності в порядку ст. 280 ЦПК України.

Відповідач, повідомлений судом своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення). Представник позивача згідно з наданою заявою не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Право на повагу людської гідності - це право, що захищає гідність будь-якої особи, забезпечує належне ставлення до неї з боку органів державної влади, інших осіб. Це є одним із видів прав людини, належить до основоположних прав, адже воно є необхідним для нормального існування та розвитку людини, є загальним та є особистим (або громадянським) правом.

Статтею 1 Загальної декларації прав людини закріплено: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 № 93 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з метою оптимізації функціонування оздоровчих закладів, розташованих у рекреаційних та курортних зонах узбережжя Азовського моря в Запорізькій області було створено міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення якісної підготовки та проведення курортного сезону «Курорт - 2017» та затверджено її склад.

Також судом було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 09 годині 30 хвилин на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» (адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2) опублікував наступну інформацію з текстом російською мовою:

«ІНФОРМАЦІЯ_4». (орфографія та пунктуація автора збережені).

Вказану вище інформацію станом на 30.06.2017 року переглянули 18000 користувачів і вона є доведеною до невизначеного кола осіб.

Згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України та ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи (п. 6 Постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить, відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідності, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», які, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною законодавства України.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку, твердження відповідача не носять характеру оціночного судження, а містять конкретні твердження.

Твердження відповідача в його публікації про отримання посадовими особами зі складу зазначеної комісії неправомірної вигоди від володільців баз відпочинку в смт. Кирилівка Запорізької області є неправдивими, мають наклепницький характер та є такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача.

Відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була розповсюджена у соціальній Інтернет-мережі «Facebook» («Фейсбук») щодо позивача. В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події, які не відповідають дійсності чи перекручені. Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору, станом на день звернення позивача до суду становила 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн. 00 коп.), позивачем фактично сплачено 3 200 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 277 ЦК України, Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Запорізької обласної державної адміністрації в особі голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації - задовольнити.

Визнати інформацію, яка була поширена ОСОБА_2 на власній сторінці у соціальній мережі «Facebook», щодо отримання посадовими особами зі складу міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення якісної підготовки та проведення курортного сезону «Курорт - 2017», створеної розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року № 93, неправомірної вигоди від суб'єктів господарювання - власників баз відпочинку у смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, в розмірі 1000 доларів з кожного, - недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Запорізької обласної державної адміністрації, порочить честь та гідність голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо отримання посадовими особами зі складу міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення якісної підготовки та проведення курортного сезону «Курорт - 2017», створеної розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року № 93, неправомірної вигоди від суб'єктів господарювання - власників баз відпочинку у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, в розмірі 1000 доларів з кожного, -шляхом оприлюднення резолютивної частини дійсного рішення на власній сторінці у соціальній мережі «Facebook» («Фейсбук») протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізької обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складено 10 січня 2018 року.

Суддя В.Б. Кулик