Постанова № 71521450, 27.12.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2701/16-а

Провадження № 2-а/307/20/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Фера В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, зобов'язання вчинити певні дії. В позовній заяві зазначив, що 7 липня 2016 року Кривська сільська рада Тячівського району прийняла рішення №77 «Про затвердження постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу землекористування». Вважає, що даним рішенням Кривської сільської ради (суб'єкт владних повноважень) порушені його права, свободи та інтереси. Він мешкає в будинку в АДРЕСА_1, яке належить йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності від 12.04.2012 року НОМЕР_1, даний будинок знаходиться на земельній ділянці, якою він спільно користується з його сестрою ОСОБА_3. Дана земельна ділянка площею 0,63 га, на якій розташовані два дворогосподарства, є його та сестри ОСОБА_3 Вони спільно користуються даною земельною ділянкою і у них не встановлено твердої межі між їх дворогосподарствами. У зв'язку з приватизацією земельної ділянки під будинком він звернувся до своєї сестри для встановлення твердих меж між їх дворогосподарствами. Однак, вона відмовилась встановити існуючу межу і забажала посунути тверду межу вглиб його дворогосподарства. З метою вирішення даного спору 23.04.2016 року він звернувся до Кривського сільського голови для встановлення твердої межі між їх дворогосподарствами. На підставі його звернення 2 червня 2016 року комісія сільської ради на місці встановила тверду межу, яку показала його сестра ОСОБА_3 Всі його позиції, доводи і зауваження сільським головою та комісією були проігноровані. На прохання ознайомити його з земельно-кадастровою документацією йому також було відмовлено. Наслідком роботи комісії прийняте вказане рішення сільської ради. Дане рішення є протиправним, оскільки ним порушено його права як землекористувача. Він звернувся 23 квітня 2016 року, а комісія вийшла на місце тільки 2 червня 2016 року. Дане рішення прийнято 07.07.2016 року, а йому надіслано 30.07.2016 року. Отже, у зв'язку з тим, що в сільській раді відсутні дані земельно-кадастрової документації в частині земельних ділянок по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та неможливістю встановити фактичне використання даної ділянки, сільська рада повинна була виділити однакову за розмірами частину спірної земельної ділянки.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення Кривської сільської ради від 07.07.2016 року за №77 «Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування», зобов'язати відповідача - Кривську сільську раду Тячівського району встановити межу однакову за розміром частини спірної земельної ділянки.

Представник відповідача Кривської сільської ради надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вказаним рішенням Кривської сільської ради порушені його права, свободи та інтереси. Також вказує, що він разом із своєю сестрою ОСОБА_3 користується спільною земельною ділянкою, загальною площею 0,63 га без встановлення твердої межі. У позові зазначено, що під час приватизації позивачем належної йому земельної ділянки він звернувся до своєї сестри ОСОБА_3, яка відмовила у погодженні твердої межі по існуючій межі і забажала встановити нову тверду межу вглиб його дворогосподарства, внаслідок чого позивач із метою вирішення земельного спору 23.04.2016 року звернувся до Кривської сільської ради для встановлення твердої межі. Як зазначає позивач, що 02.06.2016 року комісія сільської ради на місці встановила тверду межу, яку показала ОСОБА_3, а всі його пропозиції комісією були проігноровані, а на прохання ознайомити його із земельно-кадастровою документацією було відмовлено, в результаті чого було прийнято спірне рішення. Відповідач не погоджується із доводами позивача і вважає, що у позові слід відмовити повністю з наступних причин. Позивач обгрнутовує свої доводи недодержанням строків розгляду звернення та вручення письмової відповіді органом місцевого самоврядування - суб'єкта владних повноважень відповідачу, а приводом цього є те, що позивач не погоджується із встановленими межами суміжних земельних ділянок, визначених постійною комісією сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконання рішень сесії ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів Кривської сільської ради, в результаті чого схвалено рішення №1 від 02.06.2016 року вказаної комісії. Позивач у своїх доводах мотивує, що у процесі приватизації у нього виникли труднощі щодо погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачем ОСОБА_3, яка безпідставно, на його думку, відмовилась погодити акт встановлення (відновлення) і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та хоче встановити межу вглиб його дворогосподасртва, а тому не погоджуючись із рішенням сільської ради про затвердження акту меж просить його скасувати та зобов'язати сільську раду встановити таку межу, якою розділити земельну ділянку порівну. В свою чергу, задоволення судом таких вимог і набрання рішенням суду законної сили призведе до передачі позивачу земельної ділянки у приватну власність у тих межах, які на даний час оспорюються суміжним землекористувачем ОСОБА_3 Виходячи з наведеного, зобов'язуючи Кривську сільську раду встановити межу однакову за розмірами частини спірної земельної ділянки, без підпису, а по суті без згоди, сусіднього (суміжного) землекористувача, в подальшому беззаперечно потягне передачу земельної ділянки у приватну власність позивачу в межах, які оспорюються суміжним землекористувачем ОСОБА_3 Третя особа ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, якому рішенням Кривської сільської ради від 24.12.1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передано у приватну власність присадибні земельні ділянки та ділянки виділені для особистого підсобного господарства, згідно матеріалів інвентаризації, які були у постійному користуванні громадян, при цьому у вказаному рішенні ОСОБА_4 значиться під АДРЕСА_3. Вищевказаним рішенням також передано у приватну власність земельну ділянку, яка була у постійному користуванні покійної ОСОБА_5 - матері ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2. Згідно погосподарських обліків за ОСОБА_3 рахується 0,42 га, а за ОСОБА_1 - 0,23 га. Не випадково збігаються дані погосподарських обліків із матеріалами інвентаризації земель під час передачі у приватну власність земель, яка проводилася колишнім землевпорядником Кривської сільської ради ОСОБА_6, згідно якої за дворогосподарством під АДРЕСА_5, головою якого є ОСОБА_1, біля будинку значиться площа 0,15 га, а за дворогосподарством під АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 де головами дворогосподарств значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно, біля будинку значиться площа 0,42 га. Покійна ОСОБА_5 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживала із своєю донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2), яка після її смерті прийняла спадщину шляхом вступу в її оперативне управління. Отже, положення Земельного кодексу України, які діяли в період отримання померлим спадкоємцем спірної земельної ділянки не передбачали отримання державних актів, які посвідчували право власності на земельні ділянки та реєстрацію права власності на землю. Вищенаведене дає підстави вважати, що право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, розташовану на території Кривської сільської ради входить до складу спадщини ОСОБА_5, яка відкрилася після її смерті. Оскільки із покійною ОСОБА_5 на момент її смерті, із числа осіб першої черги спадкоємців за законом, проживала лише її донька ОСОБА_3, а заповіту на інших осіб ОСОБА_5 не складала, ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом майна, яке належало померлій ОСОБА_5 та складається із земельної ділянки, загальною площею 0,АДРЕСА_2 га, яка розташована на території Кривської сільської ради. Оскільки у спадкоємця ОСОБА_3 виникло право на спадкове майно та вона заперечує щодо зміни рішення органу місцевого самоврядування в частині відміни передачі у приватну власність земельної ділянки її покійній матері ОСОБА_5, то підстав для внесення таких змін у Кривської сільської ради не має. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.98-101).

Представник позивача ОСОБА_11 надсілав до суду письмові заперечення на доводи Кривської сільської ради в яких зазначив, що заперечення відповідача про відмову у задоволенні адміністративного позову не може бути ні враховане, ні задоволене судом з наступних підстав. Надані докази на обґрунтування відповідача є необґрунтованими, а надані докази містять інформацію, що не стосується предмету доказування. Предметом позову є оскарження рішення Кривської сільської ради від 07.07.2016 року за №77 «Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування». А саме даним рішенням сільської ради затверджене рішення постійної комісії за наслідками розгляду земельного спору та яким встановлено межу на підставі земельно-кадастрової документації. Тобто підставою для встановлення і відновлення меж була земельно-кадастрова документація, наявна в сільській раді. Відповідачем надані до суду копії з погосподарської книги і на підставі інформації, що міститься в них як зазначено відповідачем і було прийняте зазначене рішення. Враховуючи те, що земельно-кадастрова документація, яка б підтверджувала правомірність прийняття зазначених рішень постійної комісії та сільської ради не має, дані рішення є незаконними. Дії відповідача суперечать вимогам Земельного кодексу України, а саме при відновленні межі відповідно до ст.. 107 ЗК України відповідач у зв'язку з відсутністю даних земельно-кадастрової документації та неможливості встановлення меж за фактичним використанням земельної ділянки, так як ділянкою користуються спільно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, Кривська сільська рада повинна була виділити кожному однакову за розміром частину спірної ділянки. Відповідачем грубо порушено порядок відновлення межі, який передбачений ст..107 ЗК України. Відповідач прийняв свідомо незаконне рішення на користь ОСОБА_3 не маючи на це законних підстав. Тим самим оскаржуване рішення відповідача порушили права та інтереси позивача, які забезпечені Земельним кодексом України і яке має бути скасоване, а Кривською сільською радою має бути встановлена межа, порядок який передбачений ст.107 ЗК України. Відповідачем не надані докази правомірності прийняття оскаржуваного рішення та надані докази є необґрунтованими і містять інформацію, що не стосується предмету доказування, тобто є такими, що не мають значення для привального вирішення справи і не стосуються предмету доказування.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити. На подальший розгляд справи в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому в порядку ст.205 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача Кривської сільської ради Кучерявий В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладені в письмових запереченнях обставини та просить в задоволенні позову відмовити. На подальший розгляд справи в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому в порядку ст.205 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_12. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник ОСОБА_12. зазначив, що дана справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами є спір про право. На подальший розгляд справи представник ОСОБА_12. в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому в порядку ст.205 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся в Кривську сільську раду із заявою про направлення земельної комісії сільської ради для встановлення меж між його дворогосподарством по АДРЕСА_1 та дворогосподарством ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, та просив перевірити дотримання містобудівних та санітарних норм при будівництві будівлі на межі їхніх дворогосподарств (а.с.18).

Згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 12.04.2012 року, яке зареєстроване в Тячівському районному підприємстві технічної інвентаризації в книзі №02, номер запису 311, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності в цілій частині належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19, 20).

12 липня 2016 року Кривським сільським головою надіслано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 листи з інформацією про те, що їм надається інформація про розгляд заяв щодо земельного спору з приводу суміжного землекористування в АДРЕСА_1. Їх повідомлено, що на черговому засіданні комісії сільської ради затверджено рішення постійної комісії від 02.06.2016 року №1. Інших будь-яких рішень щодо цих ділянок сесією Кривської сільської ради не приймалось (а.с. 21).

Рішенням постійної комісії Кривської сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю з виконанням рішень сесії ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів від 2 червня 2016 року за №1 «Про розгляд земельного спору з приводу суміжного землекористування між ОСОБА_1, мешк. АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешк. АДРЕСА_2» вирішено рекомендувати встановити межу між суміжними землекористувачами відповідно до схематичного плану, суміжним землекористувачам рекомендовано дотримуватись правил добросусідства, передбачених Земельним кодексом України, в разі, якщо сторони спору не згідні з прийнятим рішенням комісії сільської ради, рекомендувати звернутись до суду для вирішення спору в судовому порядку, винести рішення на розгляд сесії на черговому засіданні Кривської сільської ради (а.с. 21).

Згідно рішення четвертої сесії VІІ скликання Кривської сільської ради від 7 липня 2016 року за №77 вирішено затвердити рішення постійної комісії сільської ради з питань дотримання регламенту депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесії ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення копції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів №1 від 02.06.2016 року «Про розгляд земельного спору з приводу суміжного землекористування між ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2 (а.с.22).

Відповідно до протоколу №1 постійної комісії Кривської сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесії ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів від 2 червня 2016 року постановлено рекомендувати встановити межу між суміжними землекористувачами, відповідно до схематичного плану, суміжним землекористувачам рекомендувати дотримуватись правил добросусідства, передбачених Земельним кодексом України, в разі, якщо сторони спору не згідні з прийнятим рішенням комісії сільської ради, рекомендувати звернутись до суду для вирішення спору в судовому порядку, винесено цей протокол на розгляд сесії на черговому засіданні Кривсько сільської ради (а.с.23-24, 58-59, 60).

Згідно облікової картки об'єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, рік побудови будинку - 1975, за дворгосподарством закріплена земельна ділянка площею 0,23 га. (а.с.102).

Обліковою карткою об'єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки головою дворогосподарства в АДРЕСА_2 зазначена ОСОБА_5, яка померла 18 квітня 2014 року, рік побудови будинку - 1976, м за дворгосподарством закріплена земельна ділянка площею 0,42 га. (а.с.103).

В довідці виконкому Кривської сільської ради від 7 квітня 2016 року за №272 зазначено, що разом з ОСОБА_3., 1957 року народження, дійсно в житловому будинку в АДРЕСА_2, проживала її матір ОСОБА_5, 1924 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і проживала за вищезазначеною адресою до дня смерті (колишня адреса: АДРЕСА_2) (а.с.115).

Згідно архівних витягів №07-04/378 та №07-04/377 від 18.04.2016 року, виданих в.о. начальника архівного відділу державної адміністрації, Кривською сільською радою виконавчим комітетом на одинадцятій сесії двадцять другого скликання прийнято рішення від 24 грудня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» щодо передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5, мешк. АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, мешк. АДРЕСА_3, після контрольних обмірів земельних ділянок (а.с.116, 117).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської ради.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановленні повноваження сільської ради у сфері регулювання земельних відносин.

Аналогічне право щодо повноважень сільської ради з приводу вирішення земельних спорів закріплено в п. «й» ст. 12 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до п.«г» ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками. Межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 Закону України «Про землеустрій», а також Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 № 376. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності.

Види межових знаків та їх конфігурація визначені у наказі Держкомзему «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» від 18 травня 2010 № 376. В залежності від виду поверхневого покрову земельної ділянки та наявних на межі споруд та інших об'єктів такі межі позначаються одним з трьох встановлених видів межових знаків (п. 3.1).

Замовником робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник(користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах.

У відповідності до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А згідно ст. 158 Земельного кодексу України сільські ради наділені повноваженнями щодо вирішення земельних спорів.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року за №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686.

Відповідно до п. 3.12 вказаної Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

За таких обставин закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Статтею 107 ЗК України визначено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

А згідно до ч.2 ст.2 цього Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, згідно до ст.73 та ст.74 цього Кодексу, повинні бути належними і допустимими.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що відповідачем в даній справі не доведено правомірність оскаржуваного рішення, тобто дотримання при його постановленні норм матеріального і процесуального права, та не спростовано доводи позивача про порушення оспорюваним рішенням його прав при користуванні земельної ділянки.

Зокрема, як на привід для прийняття такого рішення відповідач послався на рішення постійної комісії Кривської сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю з виконанням рішень сесії ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів від 2 червня 2016 року за №1, яке в свою чергу було прийнято на підставі відповідної земельно-кадастрової документації, яку на вимогу суду відповідачем для огляду надано не було, при цьому представник відповідача надав для огляду тільки кадастровий план спірної земельної ділянки, виготовлений ТОВ «Гео-Земля» (а.с.191).

За таких обставин, суд вважає доводи представника відповідача щодо законності прийнятого рішення необгрунтованими, так як кадастровий план спірної земельної ділянки не є підтвердженням наявності земельно-кадастрової документації, на підставі якої було прийнято спірне рішення відповідача.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, визнати протиправним та скасувати рішення 4 сесії 7 скликання Кривської сільської радиТячівського району Закарпатської областівід 7 липня 2016 року за №77 «Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування», яким було затверджено рішення постійної комісії Кривської сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесій ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів від 2 червня 2016 року за №1 «Про розгляд земельного спору з приводу суміжного землекористування між ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2», зобов'язати Кривську сільську раду Тячівського району Закарпатської областіу встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення меж землекористування між дворогосподарствами, розташованими по АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, України, а в решті позову відмовити.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2017 року щодо зупинення дії рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської областівід 7 липня 2016 року за №77 "Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування" та заборони Кривській сільській раді Тячівського району приймати рішення щодо надання, виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_3, слід скасувати.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 73, 74, 77, 205, 241-246 КАС України, ст.ст.10, 24, 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12, 107, 152, 155, 157, 158 ЗК України, ст.19 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 4 сесії 7 скликання Кривської сільської радиТячівського району Закарпатської областівід 7 липня 2016 року за №77 «Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування», яким було затверджено рішення постійної комісії Кривської сільської ради з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесій ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів від 2 червня 2016 року за №1 «Про розгляд земельного спору з приводу суміжного землекористування між ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2».

Зобов'язати Кривську сільську раду Тячівського району Закарпатської областіу встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення меж землекористування між дворогосподарствами, розташованими по АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, України.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської областіна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2017 року щодо зупинення дії рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської областівід 7 липня 2016 року за №77 "Про затвердження рішення постійної комісії сільської ради з розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування" та заборони Кривській сільській раді Тячівського району приймати рішення щодо надання, виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_3, - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 5 січня 2018 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко