Ухвала суду № 71520982, 11.01.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/70/18

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"11" січня 2018 р. суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10004/149 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог: Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання банківського договору недійсним і приведення сторін в первісний стан,

ВСТАНОВИЛА:

09.01.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10004/149 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог: Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання банківського договору недійсним і приведення сторін в первісний стан.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту.

Частина 3 статті 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява ОСОБА_2 подана в порушення вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених зі сторони відповідача ОСОБА_3, але не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 року, відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. На цих підставах необхідно виділити правочини, вчинені під впливом: помилки (ст. 229 ЦК ); обману (ст. 230); насильства (ст. 231); тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. 233), а також унаслідок зловмисної домовленості (ст. 232).

Відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Як вбачається з позовної заяви та викладених вище посиланнях на норми закону, позивачем не чітко викладений зміст позовних вимог та зазначено декілька підстав для визнання правочину недійсним, що за своєю природою є взаємовиключними.

Крім того, в позовній заяві не зазначено всіх учасників справи, яких стосуються позовні вимоги, їхім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем додано до позову квитанцію від 04.01.2018 про перерахування судового збору у даній справі в сумі 704,80 грн.

Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 (зі змінами) встановлено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК).

Між тим, як встановлено з тексту, позов містить вимоги майнового характеру, спрямованих до відповідача, оскільки видача грошових коштів та стягнення отриманих процентів з депозитного рахунку, як зазначає позивач, є наслідком визнання правочину недійсним.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи те, що позивачем дана позовна заява подана до суду 09.01.2018, суд виходить з розміру прожитковий мінімуму на одну особу для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», який станом на 1 січня 2018 року складає 1762 гривень.

З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить170 000,00 грн.(160 000,00 грн. та 10 000, 00 грн.). Отже сума судового збору за подання зазначеного позову повинна складати 1700,00 гривень.

А тому, позивачу ОСОБА_2, виходячи із вищевказаного та позовних вимог, слід сплати судовий збір у розмірі 995,20 гривень(1700-704,80= 995,20) та надати суду оригінал платіжного документу.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - Краснолим. УК/отг.м. ОСОБА_4/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37894853; Банк отримувача - ГУДКУСУ у Донецькій області; Код банку отримувача (МФО) 834016; Рахунок отримувача 31215206700564; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101, судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Краснолиманський міський суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10004/149 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа без самостійних вимог: Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання банківського договору недійсним і приведення сторін в первісний стан залишити без руху.

Надати можливість ОСОБА_2 10-денний строк з дня отримання копії ухвали виправити вказані недоліки, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-