Ухвала суду № 71519829, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/3853/17 826/11427/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/11427/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Принт Україна» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

13 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга (до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України) ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/11427/16.

З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIІІ Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Відповідно до положень частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 12 пункту першого Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 212 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 214 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

З доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року була прийнята в порядку письмового провадження та набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, в той час, як касаційну скаргу було подано до суду лише 13 грудня 2017 року, що свідчить про пропуск встановленого частиною другою статті 212 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ строку на касаційне оскарження. При цьому, питання про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не порушено, доказів щодо дати отримання копії спірної ухвали суду не надано.

Враховуючи викладене, на підтвердження поважності пропуску строку заявнику касаційної скарги слід надати обґрунтоване клопотання, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів вбачається порушення відповідачем вимог вказаного Кодексу, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (але не менше 120% від одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.)

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1378,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду позивачу необхідно було сплатити півтора відсотка ціни позову, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати за вимоги майнового характеру, що складало 2756,33грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 3307,59грн. судового збору (2756,33грн. х 120%) та надати суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд»).

Також слід зауважити, що у касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано важким майновим станом відповідача та відсутністю бюджетного фінансування з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості сплатити судовий збір за порання касаційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку № 3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам Державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710000000грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.

Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

Також, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Частиною сьомою статті 56 цього ж Кодексу передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

На час звернення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною третьою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка передбачала, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Проте, заявником касаційної скарги на підтвердження своїх повноважень додана копія довіреності неналежно засвідчена. Таким чином, надана копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, документ про сплату судового збору та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, підпунктами 4, 12 пункту першого Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/11427/16.

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/11427/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Принт Україна» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк