Ухвала суду № 71519060, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/3486/17 826/23604/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2017

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017

у справі № 826/23604/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

та Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, рішень про опис майна у податкову заставу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14.12.2017 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

27.12.2017 до Верховного Суду передано касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_2, яка не завірена належним чином, оскільки завірена самостійно особою, якій цією ж довіреністю надане право на представництво інтересів установи.

Отже, скаржнику необхідно надати суду оформлений у відповідності до статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України документ на підтвердження повноважень ОСОБА_2 або докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на засвідчення копії довіреності.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору.

При цьому, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції закону, яка діяла на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою, суб'єктом владних повноважень - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2015 мінімальний розмір заробітної плати складав 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги предметом оскарження в даній справі є вимога про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, сума грошових зобов'язань за якими складає 924 569,88 грн. та чотири вимоги немайнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду з касаційною скаргою скаржнику необхідно було сплатити 22 488,65 грн. (16 642,25 грн. - за вимоги майнового характеру та 5846,40 грн. - за вимоги немайнового характеру).

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник не надає доказів на підтвердження об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги, тоді як відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено тільки одну підставу для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати - майновий стан сторони, що обумовлює відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Отже, податковому органу необхідно надати суду документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».

Крім того, відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, повний текст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 виготовлено 01.06.2017.

Порушуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 р. касаційну скаргу було повернуто в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Скаржник, обґрунтовуючи клопотання, посилається на неможливість сплатити судовий збір, в зв'язку з блокуванням рахунків податкового органу.

Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на касаційне оскарження у зв'язку з відсутністю коштів чи неможливістю отримання коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, таких доказів скаржником суду надано не було.

Враховуючи викладене, та відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко