Постанова № 71512149, 30.11.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4127/17

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі Калашніковій Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі ЦОУ ПФУ в м.Києві) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його включити до трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, період роботи позивача медичною сестрою: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р. Позов мотивний тим, що 03.11.2016 р. вона звернулась до ЦОУ ПФУ в місті Києві із заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років, однак їй було відмовлено з посиланням на недостатність стажу, оскільки вищевказаний період роботи медичною сестрою у приватних підприємствах не може бути включеним до такого стажу. Вважає, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 28.09.2017 р. вищевказана справа передана в провадження судді Ларіонової Н.М.

До початку судового засіданні позивачем подана заява про розгляд справи за її відсутності, в якій просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що робота позивача медичною сестрою у приватних підприємствах не може бути зарахована до стажу роботи, який надає право на пільгову пенсію за вислугу років, оскільки такі підприємства не відносяться до закладів охорони здоров'я.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.11.2016 р. звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № 1350/9013 від 03.01.2017 р. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м.Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки немає законних підстав зарахувати до спеціального стажу роботу на посадах медичної сестри у період: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р., тобто в закладах, які не відносяться до закладів охорони здоров'я та мають інше найменування, ніж зазначено у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993.

Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваному рішенню, суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,- за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно зі статтею 51 цього Закону пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років, зокрема, мають працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Пунктом «е» статті 55 вказаного Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Статтею 56 цього Закону встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача від 03.01.2017 р., єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років стали висновки відповідача про неможливість зарахування періодів роботи останньої з медичної сестри у період: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р.

Проте суд вважає необґрунтованими та безпідставними такі висновків відповідача, адже відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, до закладів та установ охорони здоров'я, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, віднесено, зокрема, лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Посади: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Також у примітці 2 до Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 працювала медичною сестрою в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р. Видом діяльності даного Товариства є медична практика (хірургічна стоматологія, ортопедична стоматологія, терапевтична стоматологія), що підтверджується ліцензіями Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2002 р. № 111 (по 15.11.2005 р.), 22.11.2005 р. № 208 (по 22.11.2010 р.), від 29.12.2010 р. № 39).

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 працювала медичною сестрою в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р. Видом діяльності даного підприємства є медична практика (стоматологія, фізіотерапія), що підтверджується ліцензіями Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2000 р. № 50 (по 03.07.2003 р.).

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 працювала медичною сестрою в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р. Видом діяльності даного Підприємства є медична практика (терапевтична стоматологія, ортодонтна, ортопедична стоматологія,), що підтверджується ліцензіями Міністерства охорони здоров'я України від 11.05.2007 р. № 14 (по 15.11.2012 р.), 31.05.2012 р. № 21.

Статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» визначено, що заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Відповідно до стаття 16 вказаного Закону заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо протиправності рішення відповідача від 03.01.2017 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, адже остання працювала у закладах охорони здоров'я, які займалися медичною практикою на підставі ліцензій та акредитаційних сертифікатів, виданих Міністерством охорони здоров'я України. Вказані заклади відповідають Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993. А тому період роботи позивача медичною сестрою: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р. має бути зарахований до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В зв'язку з наведеним суд проходить до висновку щодо протиправності дій відповідача шодо відмови в зарахуванні до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, період роботи позивачу вищевказаний період роботи медичною сестрою у даних підприємствах, тим самим відповідач підлягає до зобов'язанню зарахувати даний період роботи до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять. Тим самим, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення відповідача від 03.01.2017 р. № 1350/9013, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки не скасування такого рішення призведе до неповного відновлення порушених прав позивача.

Згідно матеріалів справи позивач звернулась до суду у встановлений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії, ОСОБА_1 досягла необхідно віку.

Оскільки єдиною відмовою в призначенні позивачу пільгової пенсії за вислугу років було неврахування вищевказаного періоду роботи позивача медичною сестрою, а суд прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, то тим самим відповідач підлягає до зобов'язанню призначити та виплатити позивачу пенсію з часу звернення - з 03.11.2016 р.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з дня звернення за пенсією, тобто з 19.10.2016 року.

На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст.9, 11, 69-86, 71, 128, 158-163, 167, 183-2, КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві шодо відмови в зарахуванні до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, період роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, медичною сестрою: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, період його роботи медичною сестрою: в ТОВ «Сенчурідент» - з 02.02.2002 р. по 20.08.2007 р., в підприємстві з іноземними інвестиціями «Кебот» - з 28.02.2000 р. по 29.11.2002 р., в приватному підприємстві «Естетікс» - з 01.09.2007 р. по 21.12.2015 р., до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, пенсію відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугою років - з 03.11.2016 р.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови в повному тексті.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова