Вирок № 71506484, 10.01.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/790/17

1-кп/612/20/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Павлюченка А.С., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с, Варварівка Юр'ївського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та такого, що фактично мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Герсеванівка, пров. Роз’їздний, буд. 4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

19.11.2017 ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи із прямим умислом, направленим на незаконне придбання та носіння вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, придбав корпус осколкової гранати РГД-5, котра є зарядом вибухової речовини у раніше не відомого йому чоловіка в м. Святогірськ Донецької області та в подальшому носив її при собі. Продовжуючи свій злочинний умисел, 20.11.2017 при собі в сумці перевіз її з м. Святогірськ Донецької області до смт. Близнюки Харківської області із метою подальшого її використання без передбаченого законом дозволу.20.11.2017 в ході огляду місця події у ОСОБА_1 було вилучено вищевказаний корпус осколкової гранати РГД-5.Згідно висновку вибухо-технічної експертизи Харківського НДЕКЦ №155/2017 від 29.11.2017 корпус ручної осколкової гранати РГД-5 без запалу є зарядом вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі масою 100-115 грам.

26.12.2017 під час досудового розслідування між начальником Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області та обвинуваченим ОСОБА_1 була досягнута угода про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою вину у вказаному кримінальному правопорушенні. Поряд з цим, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 263 КК України та узгодили міру покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волів межах санкції зазначеної статті Кримінального кодексу України, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, термін якого визначить суд. Дана угода укладалась за участі захисника.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, захисник і прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно та просили її затвердити. Обвинувачений, захисник та прокурор також зазначили, що наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, їм зрозумілі.

Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні вважали, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв'язку з чим не заперечували проти її затвердження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони кримінального провадження, з'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд дійшов наступного.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 за участю захисника та прокурор під час досудового розслідування досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним, захисником і прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі в межах санкції зазначеної статті Кримінального кодексу України, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, термін якого визначить суд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння, придбання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є з тяжким злочином

Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють їх права та обов'язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінальних правопорушень, які передбачають можливість укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На період іспитового строку суд покладає обов’язки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не пред’являвся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення вибухо-технічної експертизи за цим кримінальним провадженням.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374, 376, 471, 473, 374-376 КПК України, суд, –

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 грудня 2017 року між начальником Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника у кримінальному провадженні № 12017220730000375.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави процесуальні витрати за проведення:

- вибухо-технічної експертизи № 155/2017 від 29.11.2017 в сумі 1186(одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 44 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: корпус ручної осколкової гранати РГД-5, 30-мм реактивний освітлювальний патрон збільшеної дальності, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів при Близнюківському ВП Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Роз’яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

10 січня 2018 року