Вирок № 71482687, 09.01.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/780/17

1-кп/612/18/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ваховського Я.В., потерпілої ОСОБА_1, з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 20.01.2017 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, раніше засуджений 20.01.2017 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, маючи не зняту та непогашену судимість у встановлену законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин: 15.08.2017 близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_2 прийшов до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, де познайомився з ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_4, з якими почав розпивати спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв, на території вище вказаного домоволодіння, ОСОБА_2, перебуваючи в стані, алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, повторно, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S 5611», який належав потерпілій ОСОБА_1. Утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_2 з місця події зник та розпорядився ним на власний розсуд. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 4509 від 31.10.2017 ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «GT-S 5611» станом на

16.08.2017 становить 715 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив, що дійсно викрав мобільний телефон потерпілої, коли знаходився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Свій вчинок пояснив тим, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що дійсно в 15.08.2017 до них заходив обвинувачений і вони сиділи у приміщенні літньої кухні. Коли вона пішла до будинку випити води, а потім повернулась, то виявила пропажу свого мобільного телефону.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушенні, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ, проте в добровільному порядку проходить курс лікування від алкогольної залежності шляхом імплантації протиалкогольного препарату «Еспіраль», не працює, неодружений, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, у зв'язку з доглядом за своєю незрячою бабусею отримує соціальну допомогу, не військовозобов'язаний.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України.

При цьому суд, керуючись ч.ч.1,4 ст. 71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі. Кримінальне правопорушення, яке ОСОБА_2 вчинив за даним кримінальним провадженням 15.08.2017, було вчинене ним в період іспитового строку за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 20.01.2017, відповідно до якого, ОСОБА_2 було засуджено до 3 років 3 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік 6 місяців.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_2 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, та скоєння ним нового кримінального правопорушення в період іспитового строку. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_2 переховуватись від суду, суд змінює щодо до нього до набрання вироком законної сили запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27).

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 09 січня 2018 року до набранням цим вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_2 за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 20.01.2017 і визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

Змінити відносно ОСОБА_2 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 09 січня 2018 року, тобто з моменту його взяття під варту.

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 09 січня 2018 року до набранням цим вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 4509 від 31.10.2017 в сумі 395(триста дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S 5611»; сім-картка, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 - повернути останній як власниці.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

09 січня 2018 року