Ухвала суду № 71504249, 06.01.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6932/17

№ провадження 1-кс/208/26/18

УХВАЛА

Іменем України

06 січня 2018 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., при секретарі Пентраковській М.В., за участю прокурорів Хижниченко Є.Л., Люсової Н.А., Тургелі Н.Б., слідчого Шаймурзанова А.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Горкун Д.О., законного представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України в рамках кримінального провадження №12017040790001973 від 10.11.2017 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпродзержинськ, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого базову загальну середню освіту, не навчається, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого -

встановив:

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та вчините інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Прокурори підтримали клопотання з підстав, наведених слідчим.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що підозра щодо нього не обґрунтована, він не має наміру переховуватись, зобов'язується співпрацювати зі слідством.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, слідчому судді пояснив, що підозрюваний вже мав можливість втекти, однак цього не зробив. За весь час досудового розслідування ОСОБА_2 демонстрував належну процесуальну поведінку, ризики, наведені слідчим, не обґрунтовані, деякі слідчі дії за участю підозрюваного були проведені без попереднього визначення його процесуального статусу, підозрюваний має позитивну характеристику. Крім того, надав слідчому судді письмові заперечення, згідно яких захисник вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу не відповідає вимогам КПК України, та клопотання про визнання доказів недопустими.

Законний представник підозрюваного слідчому судді пояснив, що ОСОБА_2 знаходиться на утриманні батьків, не буде ухилятись від проведення слідчих дій та буде співпрацювати з органом досудового розслідування.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурорів, підозрюваного, захисника, законного представника підозрюваного, вивчивши клопотання, надані стороною захисту документи, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування час у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3., неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4., виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу на приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», розташоване за адресою: м. Кам'янське, б-р. Будівельників, 24.

З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, озброїлись двома предметами, схожими на пістолети та одягнули на голови маски типу «балаклава», після чого 10.11.2017 о 18.08 год. діючи спільно, узгоджено проникли до приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», розташованого за адресою: м.Кам'янське, б-р. Будівельників, 24.

Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», розташованого за адресою: м.Кам'янське, б-р. Будівельників, 24, ОСОБА_5, тримаючи у руках предмет, схожий на пістолет, направив його на раніше незнайому йому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6., тим самим застосував погрозу застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я останньої, та почав вимагати у неї гроші.

У цей момент ОСОБА_6, тримаючи у руках предмет, схожий на пістолет, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я присутньої у вищевказаному приміщенні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, направив його на останню та почав вимагати у неї грошові кошти.

В цей момент ОСОБА_2, тримаючи у руках предмет, схожий на лом, підійшов до дверей відділення пункту обміну валют, розміщеного у приміщенніДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», намагався її виламати.

При цьому ОСОБА_7, охоплений єдиним злочинним умислом із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, спрямованим на вчинення розбійного нападу, стояв біля вхідних дверей вказаного приміщення, спостерігаючи за тим, щоб ніхто не перешкоджав їх протиправним діям.

ОСОБА_8, сприймаючи погрозу життю і здоров'ю як реальну, віддала ОСОБА_5 гроші у сумі 982, 98 грн, які належать ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт».

Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6 вибігли з приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», що розташоване за адресою: місто Кам'янське, бульвар Будівельників, 24, та втекли у невідомому напрямку, залишивши таким чином місце вчинення кримінального правопорушення, а протиправно здобутим майном розпорядились на власний розсуд, спричинивши ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт» майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_2 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоєному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Слідчий вважає, що підозра відносно ОСОБА_2 наразі є обґрунтованою на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а саме протоколу огляду місця події, протоколів допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколів пред'явлення ОСОБА_2 для впізнання свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколів огляду місця за участю ОСОБА_6

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Таким чином, клопотання захисника Горкун Д.О. про визнання доказів недопустимими підлягає залишенню без розгляду, як таке, що не може бути розглянуте слідчим суддею.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_2 може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, йому відомі потерпілі та свідки у кримінальному провадженні, повні відомості щодо інших підозрюваних, сам підозрюваний не має достатнього ступеню соціальних зв'язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Щодо посилання захисника Горкун Д.О. на необґрунтованість підозри та незаконність зібраних стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

В той же час, слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з метою заробітку коштів, оскільки з пояснень підозрюваного, його захисника та законного представника вбачається, що підозрюваний наразі перебуває на утриманні батьків та має достатній рівень матеріального забезпечення, що на думку слідчого судді, спростовує вказаний слідчим ризик.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобовязаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати підозрюваного від знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу, у тому числі з застосуванням погроз або насильства на потерпілих та свідків, переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, обґрунтованою підозрою застосування погрози насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я під час вчинення кримінального правопорушення, застава встановленню не підлягає.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.03.2018 року.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.