Постанова № 71503287, 09.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 рокуСправа № 916/1761/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В. І.,

суддів: Лашина В. В., Величко Т. А.

(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2017 р.)

при секретарі судового засідання - Чеголя Є.О.,

за участю представників учасників процесу:

Арцизького районного центру зайнятості Одеської області - Кошевко Ю. В.,

Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області - не з'явився,

ОСОБА_2 - не з'явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арцизького районного центру зайнятості Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 09.10.2017 р.

у справі № 916/1761/17

за позовом Арцизького районного центру зайнятості Одеської області

до Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 10829,67 грн.

суддя суду першої інстанції: Смелянець Г. Є.

час та місце ухвалення рішення: 09.10.2017 р., м. Одеса, пр-т Шевченка,29, господарський суд Одеської області, зал судових засідань №16,

вступну та резолютивну частину рішення проголошено о 15:15

повний текст рішення складений 17.10.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.12.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 р. розпочато розгляд справи по суті спочатку, засідання призначено на 09.01.2018 р.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 268 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 09.01.2018 р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

25.07.2017 р. Арцизький районний центр зайнятості Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області про стягнення суми незаконно виплаченої допомоги в розмірі 10829,67 грн. (а.с. 3-6), з тих підстав, що внаслідок неправомірних дій Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області, які визнані протиправними постановою Арцизького районного суду Одеської області від 11.06.2013 р. у справі №1502/2109/2012, громадянка ОСОБА_2, яка перебувала на обліку в Арцизькому районному центрі зайнятості Одеської області як безробітна та отримувала виплату по безробіттю у період з 23.11.2012 р. по 06.09.2013 р., своєчасно не отримала пенсійного забезпечення, що надало можливість громадянці ОСОБА_2 стати на облік до центру зайнятості та отримувати допомогу як безробітній особі, яка не має будь-яких доходів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2017 р. (а.с. 47-48) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017 р. (суддя Смелянець Г. Є.) у позові відмовлено (а.с. 70-74), оскільки заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю, у зв'язку з наданням ОСОБА_2 статусу безробітної, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів перерахованих третій особі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2017 р. (а.с. 75) виправлено описку, яка допущена в рішенні господарського суду Одеської області від 09.10.2017 р., шляхом зазначення правильної дати прийняття рішення - 09.10.2017 р.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, Арцизький районний центр зайнятості Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, з тих же підстав, що були викладені у позові, а також, враховуючи те, що причиною нанесення матеріальної шкоди були виключно протиправні дії Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області, наслідком чого стало нанесення матеріальної шкоди Арцизькому районному центру зайнятості Одеської області у вигляді виплаченої ОСОБА_2 суми допомоги по безробіттю у розмірі 10829,67 грн.

Представник Арцизького районного центру зайнятості Одеської області просив суд скаргу задовольнити.

Представники Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області та ОСОБА_2 у судове засідання 09.01.2018 р. не з'явилися, але від Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області 23.11.2017 р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, оскільки в управлінні обмежене фінансування на відрядження, і судова колегія, враховуючи думку представника Арцизького районного центру зайнятості Одеської області та те, що явка учасників процесу не визнавалася обов'язковою, вирішила розглянути скаргу за відсутністю представників ОСОБА_2 та Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.03.2012 р. громадянка ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області із заявою про призначення їй пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Рішенням Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області №31 від 13.06.2012 р. громадянці ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії, громадянка ОСОБА_2 звернулась до Арцизького районного суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити їй пенсію на пільгових умовах.

Також, 23.11.2012 р. ОСОБА_2 звернулась до Арцизького районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 13).

Відповідно до наказу №НТ121123 від 23.11.2012 р. (а.с. 16), ОСОБА_2 було надано статус безробітної з 23.11.2012 р., призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Також, відповідно до витягу із наказів Арцизького районного центру зайнятості від 06.09.2013 р. про прийняття рішень по особі ОСОБА_2 ПК №150512111600008, з 06.09.2013 р. припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з поданням безробітною заяви про припинення реєстрації.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 11.06.2013 р. у справі №1502/2106/2012 визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області ОСОБА_2 у призначенні дострокової пенсії за віком як матері дитини-інваліда з дитинства та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити достроково пенсію за віком як матері дитини-інваліда з дитинства відповідно до ст. 17 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з часу звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 14.03.2012 р. (а.с. 18-20).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 р. апеляційна скарга УПФУ в Арцизькому районі Одеської області задоволена, постанову Арцизького районного суду Одеської області від 11.06.2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Арцизькому районі Одеської області про визнання неправомірною відмови в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах скасовано; ухвалено у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено (а.с. 21-22).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 р. касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 р. скасовано, постанову Арцизького районного суду Одеської області від 11.06.2013 р. залишено в силі (а.с. 23-24).

Згідно з довідкою Арцизького районного центру зайнятості від 26.09.2017 р. №701/12/04 (а.с. 57), ОСОБА_2 під час перебування зареєстрованою в Арцизькому РЦЗ, як безробітна, за період з 23.11.2012 р. по 06.09.2013 р. Арцизьким РЦЗ виплачено допомогу по безробіттю в сумі 10829,67 грн.

У претензії від 12.06.2017 р. №428/12/01 Арцизький районний центр зайнятості просив Арцизьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області відшкодувати кошти, виплачені за період з 23.11.2012 р. по 06.09.2013 р., як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в розмірі 10829,67 грн. (а.с. 26-27).

У відповіді на претензію від 14.06.2017 р. №1002/10 Арцизьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області вказало на відсутність підстав для відшкодування суми коштів, сплаченої як допомога по безробіттю ОСОБА_2 (а.с. 28).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи, внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно з п.2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітним вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до Закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним, у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також, незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок, зокрема, несвоєчасного призначення та виплати пенсії, несуть відповідальність, згідно з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 цієї ж статті, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

З цього приводу, судова колегія звертає увагу на те, що відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю, підставою якої є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність, хоча б одного з цих елементів, виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, встановлено два способи відшкодування шкоди: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) та відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між Арцизьким об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Одеської області та Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області, та докази порушення цивільного права останнього.

Також, судова колегія повністю погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що заявлена до стягнення сума була сплачена Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю, у зв'язку з наданням ОСОБА_2 статусу безробітної, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди завданої останньому та відсутність підстав для стягнення з Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області шкоди у вигляді коштів, перерахованих ОСОБА_2

Крім того, Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області та виплатами ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 10829,67 грн., що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Також, судова колегія звертає увагу, що Арцизьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області перебувало у спірних правовідносинах з громадянкою ОСОБА_2 щодо призначення пенсії, які регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, на думку судової колегії, Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області не доведено, що в діях Арцизького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області наявний склад цивільного правопорушення, а тому відсутні підстави для стягнення з нього шкоди у розмірі 10829,67 грн.

Вищезазначена позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 11.04.2017 р. у справі №916/2081/16, від 23.08.2017 р. у справі №902/1094/16, від 21.11.2017 р. у справі №916/2081/16.

Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 233,238,269,270,273,275,276,281-284 ГПК України,

Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.10.2017 р. зі справи №916/1761/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Арцизького районного центру зайнятості Одеської області - без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10.01.2018 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Лашин В. В.

Величко Т. А.