
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9881/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камша Н.М.
за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.
за позовом ОСОБА_1, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпро, вул.Маяковського,31, код ЄДРПОУ 05393122
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий 02.11.1995р., Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області
від відповідача: Коваль Г.М. - довіреність №45-53/юр від 26.12.17р., представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод"
СУТЬ СПОРУ:
Громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122 (далі - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", відповідач) заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 12 703,00 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 квітня 2017р. по 23 листопада 2017р. включно та в подальшому в розмірі, що буде накопичуватись з розглядом даної справи по день постановлення рішення суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.17р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.12.17р., зобов'язано позивача подати оригінали документів, доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідача - відзив на позов, докази в обгрунтування заперечень, контррозрахунок стягуваної суми.
З 15.12.17р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.10.2017р.
Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відтак, з 15.12.2017 вказана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII).
У зв'язку зі складністю та категорією даної справи, подальший її розгляд відбуватиметься за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи стадію вирішення даного спору (до набрання новим ГПК України законної сили), яка відповідає стадії підготовчого провадження, а саме визначенню обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів, суд 19.12.17р. розпочав слухання справи зі стадії підготовчого провадження.
Представник відповідача у судове засідання 19.12.17р. подав для долучення до матеріалів справи довідку № 49-р/423 від 18.12.2017р., у якій частково визнав позов, зокрема, заборгованість по виплаті заробітної плати на суму 12 703 грн. та суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 20.04.2017 року по 23.11.2017 року в розмірі 30004,13 грн.
Ухвалою господарського суду від 19.12.2017р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.18р.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засідання 09.01.18р. пояснення позивача та представника відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач з 09.11.2010р. по 19.04.2017р. перебував у трудових відносинах з відповідачем - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", - на посаді стропальника 3-го розряду, що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.
19.04.2017р. позивача звільнено із займаної посади наказом № 43 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
Частиною третьою статті 2 Закону України "Про відпустки" передбачено, що право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом, та забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 24 зазначеного Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Як зазначив позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено 12 703,00 грн. заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. Вказана сума підтверджується довідками відповідача від 08.11.17р. № 49-р/370, від 18.12.2017р. № 49-р/423 та не оспорюється відповідачем, тому підлягає стягненню.
Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, господарський суд зазначає наступне.
Нормами ч. 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).
Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
До матеріалів справи долучено довідки відповідача № 49-р/370 від 08.11.17р. та № 49-р/423 від 18.12.2017р. за підписами в.о. головного бухгалтера, начальника бюро та бухгалтера, з яких вбачається, що середній одноденний заробіток позивача становить - 201,37 грн.
При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні необхідно рахувати з 20.04.2017р., а не з 19.04.17р. як зазначив відповідач.
Всього сума до виплати за затримку розрахунку при звільнені за період з 20.04.2017р. по 23.11.17р. становить 30 004,13 грн., ця сума підлягає стягненню.
Тому в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки вони заявлені без достатніх правових підстав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 762,00 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищеозначене, керуючись ст.ст. 47, 83, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 20, 129, 194, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12 703,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот три) грн. 00 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні суму за період з 20 квітня 2017 року по 23 листопада 2017 року в розмірі 30 004,13 (тридцять тисяч чотири) грн. 13 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"
(49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача 31215256700001, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.01.2018р.
Суддя Н.М. Камша
Судове рішення № 71502376, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 09.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/9881/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: